Марія Євфросина Спартан (), пізніше Стіллман (); 10 березня 1844 — 6 березня 1927) — британська художниця-прерафаелітка грецького походження. Також натурниця. Єдина з британських художників-прерафаелітів, яка працювала в США. Результат її 60-річної кар'єри — понад 100 робіт, що знаходяться в галереях Великої Британії та США.

Життєпис Марія Спарталі була молодшою дочкою Михайла Спарталі (1818—1914), багатого торговця, глави фірми «Spartali & Co» і грецького генерального консула в Лондоні в 1866—1882 роках. Він переїхав до Лондона близько 1828 року.Vasos Tsibidaros. Oi Ellines stin Anglia (The Greeks in England). Athens: Alkaios, 1974. У Лондоні він одружився з Єфросинією (відомою як Еффі, до шлюбу Варса, 1842—1913), дочкою грецького торговця з Генуї.

Сім'я жила в георгіанському будинку на Клефем Коммон, відомому як «The Shrubbery», з величезним садом і видами на Темзу і Челсі. Літні місяці вони проводили в своєму будинку на острові Вайт, де батько Марії розвивав культивацію винограду на своїх землях. У Лондоні він часто проводив садові вечірки, куди запрошував перспективних молодих письменників і художників. Марія Спарталі і її кузини, Марія Замбако і Аглая Короніо, разом були відомі серед друзів як «Три Грації» на честь трьох харит грецької міфології, Аглаї, Єфросинії і Талії, оскільки всі троє були відомими красунями грецького походження. У будинку грецького підприємця А. К. Іонідеса (1810—1890) Марія і її сестра Христина (1846—1884) вперше зустрілися з Вістлером і Свінберном. Свінберн був так вражений, що сказав про Марію Спарталі: «Вона така красива, що мені хочеться сісти і розплакатися».Robertson, W. Graham. Time Was. (1931) pp.12-13 Її зовнішність справляла враження: її зріст був близько 190 см, в пізніші роки вона одягалася в довгі спадаючі чорні шати з мереживним капюшоном, привертаючи до себе чимало уваги.

Кілька років, починаючи з 1864, Марія Спарталі вчилася у Форда Медокса Брауна разом з його дітьми Люсі, Кетрін і Олівером. Россетті, почувши, що вона стала ученицею Брауна, написав йому 24 квітня 1864: «Я тільки що почув, що міс Спарталі буде Вашою ученицею. Я також чув, що це та сама дивовижна красуня, про яку так багато говорять. Тому сховайте її і не показуйте нікому, я хочу, щоб вона позувала мені першому». Вона вперше позувала Россетті в 1867 році. 14 серпня він писав Джейн Морріс: «Я знаходжу її голову найскладнішою з усіх, що я коли-небудь малював. Це залежить не стільки від форми, скільки від тонкої чарівності життя, яке неможливо відтворити».

Марія Спарталі позувала для Брауна, Берн-Джонса («Млин»), Джулії Маргарет Камерон, Россетті («Бачення Фьямметте», «Бачення Данте», «Альтанка на лузі»), Спенсер-Стенгоупа.

У 1871 році, всупереч бажанню батьків, Марія Спарталі одружилася з американським журналістом і художником Вільямом Джеймсом Стіллманом, перша дружина якого двома роками раніше вчинила самогубство. Пара разом позувала Россетті, але точно не відомо, чи була це їх перша зустріч. Стіллман працював в американському журналі „The Crayonne“, пізніше — іноземним кореспондентом „The Times“. Через його роботи кореспондентом подружжя ділило свій часу між Лондоном і Флоренцією в 1878—1883 рр., а потім — Римом з 1889 по 1896. Марія Спарталі також подорожувала в Америку і була єдиною з британських художників-прерафаелітів, яка працювала в США. У пари було троє дітей.

Марія Спарталі Стіллман померла в березні 1927 р. в Південному Кенсінгтоні і була кремована на Бруквудскому кладовищі, де й похована разом з чоловіком.

Творчість Теми картин Марії Спарталі Стіллман типові для прерафаелітів: жіночі фігури, сцени з Шекспіра, Петрарки, Данте, Бокаччо, також італійські пейзажі. Її виставки проходили в Галереї Дадлі, в Галереї Гросвенор і її спадкоємиці, Нової Галереї ( The New Gallery), в Королівській академії мистецтв, в численних галереях сходу США, включаючи Всесвітню виставку в Філадельфії в 1876 році. У 1982 році в США був представлений ретроспективний показ її робіт.

Найвідоміші роботи

Девід Елліот в своїй книзі перераховує більше 170 робіт Марії Спарталі Стіллман. Нижче наведені найбільш відомі, що згадуються в інших книгах при обговоренні художниці.

The Lady Prays — Desire (1867) — колекція Ендрю Ллойда Уеббера Mariana (1867—1869) — приватна колекція Portrait of a young woman (1868) Forgetfulness (1869) — приватна колекція La Pensierosa (1870) — Chazen Museum of Art, Університет Вісконсин-Медісон

Self-Portrait (1871) — Художній музей Делавера Self-Portrait in Medieval Dress (1874) Gathering Orange Blossoms (1879) — Університет св. Лоренца в Кантоні The Meeting of Dante and Beatrice on All Saints 'Day (1881) Madonna Pietra degli Scrovigni (1884) — галерея Уокер Арт, Ліверпуль Love's Messenger (1885) — Художній музей Делавера A Florentine Lily (c 1885—1890) — приватна колекція The May Feast at the House of Folco Portinari (1887) Dante at Verona (1888) — приватна колекція Upon a Day Came Sorrow unto Me (1888) A Florentine Lily (1885—1890) Messer Ansaldo showing Madonna Dionara his Enchanted Garden (1889) — ілюстрація до історії з «Декамерона» Convent Lily (1891) Cloister Lilies (1891) Saint George (1892) — Художній музей Делавера How the Virgin Mary came to Brother Conrad of Offida and laid her Son in his Arms (1892) A Rose from Armida's Garden (1894) Love Sonnets (1894) — Художній музей Делавера Beatrice (1895) — Художній музей Делавера Portrait of Mrs W. St Clair Baddeley (1896) Beatrice (1898) — приватна колекція The Pilgrim Folk (1914) — Художній музей Делавера

Примітки

Посилання

Stillman genealogy The Androom Archives Art Renewal Center Delaware Art Museum Pre-Raphaelite Women: Art-Sisters Gallery