Пабло Марі (, 31 серпня 1993, Валенсія) — іспанський футболіст, центральний захисник італійської «Фіорентіни».
Ігрова кар'єра Народився 31 серпня 1993 року в місті Валенсія. Вихованець футбольної школи клубу «Мальорка». У віці 17 років дебютував у Сегунді Б за команду «Мальорка Б». Відіграв за цю команду три сезони. У сезоні 2011/12 залучався в основну команду «Мальорки». Дебютував у Ла Лізі 7 грудня 2011 року в незвичайній грі проти «Гранади», яка почалася 20 листопада, але була перервана на 60 хвилині. Перед дограванням командам дозволили зробити безліч замін, і Пабло Марі почав цю 30-хвилинну гру в стартовому складі, «замінивши» Педро Бігаса. Через сім хвилин після відновлення гри «Мальорка» забила гол з пенальті, зрівнявши рахунок (2:2). Більше команди голів забити не встигли. У тому сезоні Марі ще лише один раз зіграв за Мальорку в Прімері.
У 2013 році перейшов у «Хімнастік», де став гравцем основи. У сезоні 2014/15 допоміг команді посісти друге місце в Сегунді Б і завоювати путівку в другий за рівнем дивізіон. У наступному сезоні команда посіла третє місце в регулярному турнірі, а потім поступилася «Осасуні» у півфіналі плей-оф за вихід у Прімеру.
Влітку 2016 року підписав контракт з англійським «Манчестер Сіті». У сезоні 2016/17 виступав на правах оренди за «Жирону» в іспанській Сегунді. Однак більшу частину матчів Марі провів на лавці запасних, зігравши лише у восьми зустрічах.
У наступному сезоні 24-річний Пабло Марі відправився в оренду в нідерландський «НАК Бреда». Через два тижні після переходу тренер НАК Стейн Вревен запропонував іспанцеві стати капітаном команди. За сезон зіграв 20 матчів у чемпіонаті і забив 1 гол.
1 липня 2018 року Пабло Марі був відданий в річну оренду в «Депортіво», який грав у Сегунді. З клубом зайняв 6 місце у чемпіонаті, будучи основним гравцем (38 ігор і 2 голи), але у фіналі плей-оф поступився рідній «Мальорці» і не вийшов до вищого дивізіону.
11 липня 2019 року Пабло Марі підписав повноцінний контракт з бразильським «Фламенго» строком до грудня 2022 року. Він став третім іспанцем у історії клубу з Ріо-де-Жанейро — після воротаря Тальядаса (1937) і нападника Хосе Уфарте (1958—1961; 1962—1964). Того ж року виграв з командою чемпіонат Бразилії (будучи включений до символічної збірної турніру) та Кубок Лібертадорес, завдяки чому поїхав на Клубний чемпіонат світу 2019 року в Катарі. Відіграв за команду з Ріо-де-Жанейро 22 матчі в національному чемпіонаті.
На початку 2020 року повернувся до Європи, приєднавшись на умовах оренди до лондонського «Арсенала». 24 червня того ж року уклав повноцінний контракт з лондонцями, хоча виступав у їй складі епізодично. Продовжував нерегулярно виходити на поле у складі «Арсенала», а 2022 року був відданий в оренду спочатку до «Удінезе», а згодом до «Монци».
Протягом сезону 2022/23 був одним з основних центральних захисників «Монци», допомігши їй зберегти місце в італійському елітному дивізіоні. Влітку італійський клуб викупив контракт одного зі своїх ключових оборонців за 4,9 мільйони євро і уклав із ним повноцінний контракт.
28 січня 2025 року перейшов у інший італійський клуб —«Фіорентіну».
Статистика виступів Статистика клубних виступів
СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів 2010–11 «Мальорка Б» СДБ (ІІІ) 19 1 - - - - - - - - - 19 1 2011–12 СДБ (ІІІ) 22 1 - - - - - - - - - 22 1 2012–13 СДБ (ІІІ) 28 1 - - - - - - - - - 28 1Усього за «Мальорку Б» 69 3 - - - - - - 69 3 2011–12 «Мальорка» ПД 2 0 КІ 0 0 - - - - - - 2 0 2013–14 «Хімнастік» СДБ (ІІІ) 27+2 2 КІ 3 0 - - - - - - 32 2 2014–15 СДБ (ІІІ) 35+2 3 КІ 2 0 - - - - - - 39 3 2015–16 СД (ІІ) 25 1 КІ 0 0 - - - - - - 25 1Усього за «Хімнастік» 87+4 6 5 0 - - - - 96 6 2016–17 «Жирона» СД (ІІ) 8 0 КІ 1 0 - - - - - - 9 0 2017–18 «НАК Бреда» E 31 3 КН 1 0 - - - - - - 32 3 2018–19 «Депортіво» СД (ІІ) 37+1Плей-оф 2 КІ 0 0 - - - - - - 38 2 лип.-груд. 2019 «Фламенго» A 22 2 КБ 0 0 RK 6 1 КЧС 2 0 30 3 січ.-лип. 2020 «Арсенал» ПЛ 2 0 КА+КЛ 1+0 0 ЛЄ 0 0 - - - 3 0 2020–21 ПЛ 10 0 КА+КЛ 1+0 0 ЛЄ 5 1 СА 0 0 16 1 2021-січ. 2022 ПЛ 2 0 КА+КЛ 0+1 - - - - - - 3 0 січ.-черв. 2022 «Удінезе» A 15 2 КІ 0 0 - - - - - - 15 2 лип.-серп. 2022 «Арсенал» ПЛ - - КА+КЛ - - ЛЄ - - - - - - -Усього за «Арсенал» 14 0 3 0 5 1 - - 22 1 2022–23 «Монца» A 30 1 КІ 1 0 - - - - - - 31 1 2023–24A10КІ10 - - - - - -20Усього за «Монцу»31120----331Усього за кар'єру 321 19 12 0 11 2 2 0 346 21
Титули і досягнення Чемпіон Бразилії (1): «Фламенго»: 2019 Володар Кубка Лібертадорес (1): «Фламенго»: 2019 Володар Суперкубка Англії (1): «Арсенал»: 2020 Володар Королівського кубка Саудівської Аравії (1): «Аль-Гіляль»: 2025-2026
Примітки
Посилання