Михайло Григорович Шуйський (1883 — 1953) — український совєцький оперний співак (драматичний баритон), камерний співак і педагог. Заслужений артист РРФСР (1945).
Життєпис Михайло Григорович Шуйський народився 1 (13 листопада) 1883 року в Новогеоргіївську (зараз на дні Кременчузького водосховища). Незабаром після народження Михайла, родина переїхала до Кременчука Полтавської губернії. Ще дитиною Михайло співав у сімейному колі, виступав в дитячому хорі на криласі в Успенському соборі в Кременчуці.
У 1904 році Михайло Шуйський закінчив Харьковское коммерческое училище Императора Александра III — один з найбільших навчальних закладів сфери комерційної освіти в Російській імперії. Училище готувало фахівців вищої кваліфікації для торгових і промислових підприємств. Усередині училища діяв храм Нерукотворного Образу Господнього, де Михайло Григорович щодня виконував соло з хором хлопчиків протягом десяти років навчання в училищі. В 1905 році Михайло Шуйський вступив доПетербурзької консерваторії в клас сольного співу.
У 1905 році в зв'язку з політичними подіями, заняття в консерваторії припинилися. Цього ж року Михайло Шуйський приїжджає до столиці Австрії Відня. З 1905 по 1909 роки Михайло Шуйський бере уроки вокалу у професора Габека Шулера (Habeck Schueler) в Академії Співочого Мистецтва у Відні.
В 1910 році російський депутат парламенту у Відні запросив Михайла брати участь в концерті на честь Миколи Васильовича Гоголя у Львові. Відгук про цей концерт з газети міста Львова: «… пана Шуйського, з його прекрасним і надзвичайно сильним тембром і широким діапазоном вважають наступником славного Шаляпіна.» У 1910 році у Відні відбувся концерт, де Михайло Шуйський виконав арію Петруччі в «Приборкання норовливої». "…Пан Михайло Шуйський виконав Петруччі в «Приборканні норовливої з дивним загальновизнаним майстерністю.» / «Herr Michael Schuisky gab den Petrucchio in „Der Widerfpenftigen Zahmung“ mit anerkennenswerter Routine.»
У 1910 році Михайла Шуйського запросили співати на сцені Віденської Народної Опери «Volksoper». У вересні 1911 року Михайло Шуйський дебютує в партії Жерця в опері Моцарта «Чарівна Флейта». Volksoper, Wolfgang Mozart «Die Zauberflote», Priester — Hr. Schuisky. 21 жовтня 1911 року Михайла Шуйський дебютує в партії Битерольф в Опері Вагнера «Тангейзер». Volksoper, Richard Vagner «Tannhauser», Biterolf — Hr. Schuisky. 18 листопада 1911 року Михайло Шуйський дебютує в партії Еськамільо в опері Бізе «Кармен». Volksoper, Georges Bizet «Carmen», Escamillo, Stierfechter — Hr. Schuisky
У 1912 році з метою поповнення репертуару, Михайло Шуйський підписав договір на сезон 1912—1913 років, як єдиний відповідний драматичний баритон, з Оперним театром в Лінці (Landschaftliches Theater in Linz) і на літній час в Зальцбурзі. Лінц вже в ті роки вважався третім за величиною містом Австрійської імперії. За два роки плідної роботи в оперному театрі в Лінці розкрився, удосконалювався і закріпився на все життя талант молодого співака.
25 березня 1912 року у Відні відбувся ювілейний концерт регента російської посольської церкви у Відні А. М. Архангельського, який славився почесною популярністю у віденських музичних колах, як відмінний диригент і видатний знавець музики. У концерті брали участь: російська капела — 20 осіб, професор Пол де Конн — клавір і соліст Михайло Шуйський-баритон, соліст Оперного театру Volksoper. Програма концерту складалася виключно з творів російських композиторів: Турчанінова, Березовського, Гречанінова, Мандичевского, Скрябіна, Борткевича, Мусоргського, Аренського, Рубінштейна і Анатолія Архангельського.
Jubilaums — Konzert. Russischen a capella — Chores. Mitwirkende: Herr Prof. Paul de Conne (klavier) and Herr Michael Schujskij, Opernsanger, Mitglied der Volksoper.
У 1913 році Михайло Шуйський отримує ряд пропозицій укласти контракти з театром міста Бреслау в Польщі, з кількома театрами Австрії і Німеччини: Лінцу, Лейпцигу, в тому числі з Мюнхен ом на сезон з 1913 по 1914 роки, з Гамбургом на 5 років на будь-яких його умовах. 1 жовтня 1912 року було підписано договір з Імператорським театром Мюнхена на два роки. Dertrag — Theaters in Munchen. 12 жовтня 1912 року терміном на 5 років, (по 31 серпня 1917 року) був підписаний договір з театром у Гамбурзі. Dertrag Hamburger und Altonaer Stadt — Theaters
У 1913 році Михайло Шуйський, розриває всі контракти і повертається на батьківщину. 30 березня 1913 року в Маріїнському театрі з успіхом пройшло прослуховування голосу Шуйського. Серед інших до трупи Маріїнського театру були зараховані тільки двоє: тенор Малишев і баритон Шуйський. Михайло Шуйський мав дворічний досвід на сцені у Відні, Лінці, Зальцбурзі, тому не погодився із запропонованою директором театру Теляковським ставкою для початківців. Шуйський, проходить прослуховування у І. М. Лапицького. Йосип Михайлович Лапицький був відомим у Петербурзі талановитим режисером оперних постановок у створеному ним в 1912 році Петербурзькому музичному театрі драми.
10 березня 1914 року контракт з Театром музичної драми був підписаний. Договір набрав чинності з 1 серпня 1914 по 15 січня 1915 рр. У 1914 році Михайло Шуйський виступає в партії Еськамільо в опері Бізе «Кармен» в театрі Музичної Драми.
Також Михайло Шуйський активно бере участь в серії патріотичних благодійних концертів, які організовує знаменита солістка Його Величності М. І. Горленко-Доліна в залі для глядачів цирку Чинізеллі, що уміщує 5000 глядачів.
В 1916 році Михайло Шуйський приїжджає до Кременчука. 1917 року він співає роль Євгенія Онєгіна в опері «Євгеній Онєгін» П. Чайковського, «Союз діячів сцени».
З 1917 по 1920 роки, під час окупації німецькими військами і громадянської війни в Україні, Михайло Шуйський був педагогом, солістом і режисером в театрах Катеринослава, Житомира, Кременчука.
В 1923–1932 роках Михайло Шуйський — артист Української Державної Опери. Він працював в Київському театр і опери і балету та Одеському театрі опери і Балету. В Одесі Шуйський виконує соло на сцені Оперного театру, викладає в консерваторії, виступає в концертних програмах на сцені і по радіо.
В 1932 році, будучи в складі Місцевого Комітету, Шуйський їде до Москви зі своїми пропозиціями як призупинити конфлікти творчого колективу з партійними працівниками адміністрації театру. Михайла Шуйського направляють на роботу на Урал до міста Перм. З 1933 по 1949 роки Михайло Шуйський продовжує свою творчу діяльність на сцені Театру Опери та Балету міста Перм.
В 1936 році 18 січня в газеті «Зірка» міста Пермі була опублікована стаття: "До 25-річного ювілею артиста опери М. Г. Шуйського. Президія Пермського міськради підтримав клопотання робітників Заводу імені Сталіна та інших підприємств і колективів Пермі про присвоєння артисту Пермського оперного театру Михайлу Григоровичу Шуйському з нагоди 25-річчя його сценічної діяльності звання заслуженого артиста республіки, від свого імені з таким клопотанням звернулася до Народного комісаріату освіти РРФСР. "
У 1945 році після більш, ніж десятирічного очікування відповіді на численні клопотання від адміністрацій та громадськості міста Пермі, Михайло Шуйський отримує звання Заслуженого Артиста РРФСР.
В 1946 році Михайлу Шуйського вручають Орден Трудового Червоного Прапора.
13 травня 1949 року був відсвяткований 40-річний ювілей служіння Михайлом Шуйським сцені. Відбувся прощальний спектакль. До програми увійшли сцени з вистав «Тоска» Верді (II акт опери), барон Скарпіа — Михайло Шуйський, «Дубровський» Направника (IV акт опери), Троєкуров — Михайло Шуйський і «Князь Ігор» Бородіна (Половецький стан), князь Ігор — Михайло Шуйський.
В 1949 році Михайло Шуйський перейшов на педагогічну роботу.
11 вересня 1953 року Михайло Григорович Шуйський помер від крововиливу в мозок у віці 70 років. За своїм заповітом, похований на Єгошихинському кладовищі, Х квартал у могилі № 50 зі своєю дружиною Яніною Шуйською, яка померла в 1940 році. Постановою міської влади Єгошихинське кладовище з 2011 року оголошено, особливо охоронною зоною з меморіальним комплексом.
Оперні партії ВІДЕНЬ, VOLKSOPER:Семейный архив. Афиши спектаклей с участием Михаила ШуйскогоСемейный архив. Сценические фотографии Михаила ШуйскогоСемейный архив. Документы Михаила Шуйского 1910 — Жрець в опері Моцарта «Чарівна Флейта»; 1911 — Бітерольф в Опері Вагнера «Тангейзер»; 1911 — Еськамільо в опері Бізе «Кармен».
LANDSCHAFTLICHES THEATER IN LINZ в 1912—1913: Еськамільо в опері «Кармен» Жоржа Бізе; Граф Сен-Брі в опері «Гугеноти» Джакомо Мейєрбера; Нелюско в опері «Африканка» Джакомо Мейєрбера; Дон Пісарро в опері «Фіделіо» Л. В. Бетховіна; Амонасро в опері «Аїда» Джузеппе Верді; Ріголетто в опері «Ріголетто» Джузеппе Верді; Отелло в опері «Отелло» Джузеппе Верді; Граф ді Луна в опері «Трубадур» Джузеппе Верді; Рене в опері «Бал маскарад» Джузеппе Верді; Валентин в опері «Фауст» Шарля Гуно; Вотан в опері «Валькірія» Ріхарда Вагнера; Битерольф в опері «Тангейзер» Ріхарда Вагнера; Йоганн Хреститель в опері «Соломія» Ріхарда Штрауса; Бекмессера в опері «Нюрнберзькі Мейстерзінгери» Ріхарда Вагнера.
ТЕАТР МУЗИЧНОЇ ДРАМИ: 1914 — Еськамільо в опері «Кармен» Жоржа Бізе.
КРЕМЕНЧУК, «СОЮЗ ДІЯЧІВ СЦЕНИ»:Семейный архив. Вырезка из газеты города Кременчуг 1917 года У 1917 році — Євгеній Онєгін в опері «Євгеній Онєгін» П. Чайковського.
УКРАЇНСЬКА ДЕРЖОПЕРА (Київ, Харків, Одеса): 1922 — Князь Ігор в опері «Князь Ігор» О. Бородіна; 1922 — Борис Годунов в опері «Борис Годунов» М. Мусоргського; 1923 — «Запорожець за Дунаєм» Гулак-Артемівський; 1927 — Роже в опері «Шуанка» Е. місії; 1929 — П'єтро в опері «Дума чорноморська» Б. Яновського; 1932 — Мазепа в опері «Мазепа» П. Чайковського.
ПЕРМСЬКИЙ ТЕАТР ОПЕРИ ТА БАЛЕТУ в 1931—1932: Борис Годунов в опері «Борис Годунов» Мусоргського; Ріголетто в опері «Ріголетто» Верді; Яго в опері «Отелло» Верді; Еськамільо в опері «Кармен» Бізе; Барон Скарпіа в опері «Тоска» Пуччіні.
ПЕРМСЬКИЙ ТЕАТР ОПЕРИ ТА БАЛЕТУ З 1933 по 1949 р .: Качура в опері Чижки «Броненосець Потьомкін»; Тугар в опері «Беркути» Лятошинського; Князь Ігор в опері Бородіна «Князь Ігор»; Григорій Брудною в опері Римського-Корсакова «Царева наречена»; Демон Рубінштейна «Демон»; Мазепа в опері Чайковського «Мазепа»; Борис Годунов в опері Мусоргського «Борис Годунов»; Боярин Шакловітий в опері М. Мусоргського «Хованщина»; Еськамільо в опері Бізе «Кармен»; Ріголетто в опері Верді «Ріголетто»; Яго в опері Верді «Отелло»; Барон Скарпіа в опері Пуччіні «Тоска»; Троекуров в опері Направника «Дубровський»; Фігаро в опері Россіні «Севільський цирульник»; Жермон в опері Верді «Травіата»; Тоніо в опері Леонковалло «Паяци»; Амонасро в опері Верді «Аїда».
Родина У 1905 році Михайло Шуйський познайомився з майбутньою дружиною в столиці Австрії у Відні.http://www.rusalbom.ru Ирина Шуйская Яніна Павловська приїхала до Відня з Варшави навчатися співу в Академію Співочого Мистецтва.
У 1906 році Яніна і Михайло Шуйський повінчалися в Православному Нікольському Соборі у Відні.
У 1910 і в 1912 році подружжя разом брали участь в концертних програмах у Відні, де Яніна виступала в партії Аїди в однойменній опері Верді.
У 1917 році в Кременчуці Яніна виступала в ролі Тетяни в опері П. Чайковського «Євгеній Онєгін». Під час громадянської війни, Яніна Шуйська втратила голос і надалі могла співати тільки в хорі.
З 1923 по 1939 роки Яніна Шуйська працювала художником по костюмах і в бутафорському цеху Київського Театру Опери та Балету і в Одеському Театрі Опери та Балету;
З 1933 року по 1939 роки Яніна Шуйська працювала художником по костюмах Пермського Театру Опери та Балету. Їх щасливий шлюб тривав 34 роки. Померла Яніна Протасївна Шуйська в 1940 році в Пермі. Похована в Єгошихінському некрополі, X квартал, могила № 50.
Син Євген Михайлович Шуйський народився в 1908 році у Відні, в Австрії.