«Ніде в Африці» () — німецький фільм 2001 року режисерки та сценаристки Каролайн Лінк. Сценарій заснований на однойменному автобіографічному романі 1995 року Стефані Цвейг про життя в Кенії німецько-єврейської родини, яка емігрувала туди в 1938 році, щоб уникнути переслідування нацистської Німеччини. Фільм отримав Премію «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою, а також п'ять нагород Deutscher Filmpreis, зокрема як найкращий художній фільм 2001 року.

Сюжет

У 1938 році сім'я Редліх втікає з Ґлубчице в Сілезії до Кенії, щоб уникнути переслідування євреїв нацистською Німеччиною. Колишній юрист Вальтер знаходить роботу менеджера фермерських господарств, і тоді приїздить решта родини. Його дружина Єттель має проблеми з улаштуванням життя в Африці, хоча їхня дочка Регіна швидко адаптується до нового середовища, легко вивчаючи мову країни та проявляючи інтерес до місцевої культури. Невдовзі на фермі Регіна тісно товаришує з кухарем Овуором, який якось допоміг врятувати життя Вальтеру, коли той захворів на малярію. Єдиний німецький контакт, який мала Єттель, — це друг Вальтера, Зюскінд, колишній німець, який жив в Африці роками. Він ніколи не був одружений, бо закохувався тільки в одружених жінок.

З початком війни британська влада збирає всіх німецьких громадян і інтернує їх, відокремлюючи чоловіків від жінок. Шлюб Редліхів погіршується. Єттель спить з німецькомовним британським солдатом, щоб забезпечити сім'ю роботою та будинком. На фермі про це дізнаються Регіна та Вальтер.

Вальтер приєднується до Британської армії, Єттель відмовляється їхати з ним в Найробі та залишається вести господарство з Овуором. Регіну відправляють до англійської школи-інтернату, де її тримають протягом багатьох років, і тільки під час збору врожаю вона може час від часу повертатися. Єттель вільно опановула суахілі та грамотно керує фермою. За цей час Єттель і Зюскінд розвивають стосунки; вона цілує його, але він, схоже, відмовляється.

Вальтер повертається з війни, і радісна Єттель спить з ним. Пізніше він розповідає їй, що його батька забили до смерті, а сестра померла в концтаборі. Він подає заяву на посаду юриста в Німеччині і одержує звістку про те, що він може бути негайно призначений суддею. Він заявляє, що політика Британської армії полягає в тому, щоб відправляти всіх солдат і їхні родин додому. Єттель відмовляється їхати з ним, кажучи, що ферма її потребує, і що вона втомилася їздити за ним всюди. Вона також відмовляється вірити, що країну, яка вбила їхніх родичів, коли-небудь справді можна вважати домом. Розлючений Вальтер відповідає, що з самого початку ненавидів Африку, тому не може дочекатися повернення до Німеччини, і звинувачує її в егоїзмі. Вальтер запитує Регіну, чи хоче вона піти з ним, але Регіна не хоче залишати Овуора.

Коли Вальтер готується поїхати сам, з'являється рій сарани, який загрожує врожаю. Єттель бачить, як Вальтер повертається, щоб боротися з комахами, і її зворушує його відданість сім'ї. Зрештою сарана не наносить серйозної шкоди врожаю. Єттель і Вальтер примиряються. Вона зізнається, що вагітна. Вальтер робить висновок, що вона не спала з Зюскіндом. Овуор вирушає в подорож, Регіна слізно з ним прощається. Єттель дозволяє Вальтеру вирішити, чи варто їм їхати, він купує квитки назад до Німеччини.

У фінальній сцені Вальтер, Регіна та Єттель їдуть в африканському поїзді. На зупинці африканська жінка пропонує Єттель банан. Регіна розповідає, що її брат народився здоровим і його назвали Макс, на честь діда по лінії батька.

У ролях

Сприйняття

Критика Фільм був дуже добре сприйнятий багатьма міжнародними критиками. Майкл Вілмінгтон з «Чикаго триб'юн» назвав фільм «приголомшливим». Кеннет Туран з «Лос-Анджелес таймс» вітав фільм як «пронизаний гостротою та конфліктом, наполегливістю та співчуттям». Девід Едельштайн був менш захоплений, написавши: «Фільм не нудний, але він безформний, більше схожий на мемуари, ніж на роман, а теми залишаються бовтатися — як ніби це повинно було бути чотири години замість 140 хвилин».   

На сайті Rotten Tomatoes рейтинг стрічки 85 % на основі 99 оглядів критиків, середня оцінка 7,5 / 10. У критичному консенсусі сайту зазначено, що фільм — це «візуально прекрасний епос із переконливими тривимірними персонажами». На Metacritic фільм отримав 72 зі 100 на основі 31 відгуку критиків, що свідчить про «загалом сприятливі відгуки».

Номінації та нагороди

Нагороди та номінації фільму «Ніде в Африці» Рік Кінофестиваль/кінопремія Категорія/нагорода Номінант Результат2002«Camerimage» «Золота жабка»Гернот Ролль Deutscher Filmpreis Найкращий художній фільм«Ніде в Африці» Найкраща чоловіча роль другого плануМаттіас Габіг Найкращий режисерКаролайн Лінк Найкраща музикаНікі Райзер Найкраща робота оператораГернот Ролль Найкраща жіноча рольЮліана Келер Міжнародний кінофестиваль у Карлових Варах Спеціальний приз журіКаролайн Лінк Приз ФІПРЕССІКаролайн Лінк «Кришталевий глобус»Каролайн Лінк 2003«Оскар» Найкращий фільм іноземною мовою«Ніде в Африці» «Золотий глобус» Найкращий фільм іноземною мовою«Ніде в Африці»

Примітки

Посилання () ()