Ґергард Маркс (; 18 лютого 1889, Берлін — 13 листопада 1981 року, Бургброль, Айфель) — німецький скульптор і графік, один з найбільших скульпторів ХХ століття.

Життєпис Ґергард Маркс народився в Берліні 18 лютого 1889 року. З 1908 року Маркс працював у скульптурній майстерні під керівництвом Георга Кольбе й Августа Гаула. У 1912–1913 роках Маркс проходив військове навчання в Любеку. Згодом він співпрацював з Вальтером Ґропіусом. У 1914 році скульптор одружився з Марією Шмідтляйн. Брав участь у Першій світовій війні, але у зв'язку з хворобою в 1916 році був комісований. У 1917 році Маркс вступив на фаянсову фабрику, там створював кольорові статуетки тварин. У 1918 році він вступив у Державну школу прикладного мистецтва до класу Бруно Пауля. У 1919 році був запрошений у Веймар і брав участь в проекті Баугауз. У 1920 році очолив відділення художньої кераміки в школі у Фейнінгері.

З 15 вересня 1925 року викладав у Вищій школі мистецтва та дизайну в Галле. Мав кілька робочих поїздок у Париж, в Італію і Грецію. Він створив скульптурну пару корови й коня в Гібіхенштайнбрюкке. У тому ж році Ґергард Маркс був відзначений премією Вілла-Романа і став ректором Вищої школи в Галле.

Після приходу до влади нацистів у Німеччині 1933 року Маркс був звільнений з керованої ним школи (перед цим Маркс висловлювався проти вигнання його колег і студентів нацистами) і переїхав до Аренсгопа. З 1936 року жив і працював у Берліні. У 1937 році націонал-соціалісти конфіскували вісімдесят шість робіт скульптора в німецьких музеях, п'ять з них представили на виставці «дегенеративного мистецтва».

У 1945 році скульптор був запрошений у Земельну школу мистецтв у Гамбурзі, з 1950 року працював як вільний художник у Кельні. З 1955 року Маркс був членом Берлінської Академії мистецтв. На початку 1970-х років скульптор поїхав до Айфеля, у сільській місцевості купив будинок. Помер у 1981 році.

У 1971 році в м. Бремені відкрився Будинок Ґергарда Маркса, який став центром дослідження його творчості та музеєм сучасної скульптури.

Творчість Найвідомішою роботою Ґергарда Маркса є скульптура бременських музикантів. Підтримував ідею модернізації мистецтва і приєднався до проєкту в перші роки існування Баугаузу. Він став одним з перших викладачів школи. «Архітектори, скульптори, живописці — все повинні повернутися до ремісничого виробництва», — було його девізом. Цим Маркс і його сподвижники вирізнялися на тлі того Баугаузу, за який ратував після 1923 року Мартін Ґропіус — орієнтований на техніку і промисловість. Маркс працював у скульптурній майстерні з порцеляною і створив численні статуетки тварин. Займався ксилографією і різьбленням по дереву.

Остання велика робота Ґергарда Маркса в бронзі Прометей, схоплений орлом («Prometheus unter dem Adler») .

Відзнаки У 1914 році Маркс виставляв роботи на Берлінському Сецесіоні. Після Другої світової війни він брав участь у венеціанських бієнале. У 1954 році він отримав премію в галузі мистецтва землі Північний Рейн-Вестфалія, у 1955 році — премію в галузі мистецтва міста Берліна. У 1952 році скульптор став лицарем ордена Pour le Mérite. У 1979 році був нагороджений Командорським хрестом. У 1980 році з художником Максом Ернстом і композитором Карлгайнцом Штокгаузеном став почесним членом Академії мистецтв (Academy of Letters) у Нью-Йорку.

Галерея

Література Claus Pese: Mehr als nur Kunst. Das Archiv für Bildende Kunst im Germanischen Nationalmuseum, Ostfildern-Ruit 1998 (Kulturgeschichtliche Spaziergänge im Germanischen Nationalmuseum, Bd.2), S.85-86, 115—119. Martina Rudloff (Hrsg.): Gerhard Marcks und Charles Crodel: eine Künstlerfreundschaft. Gerhard-Marcks-Stiftung, Bremen 1992, ISBN 3-924412-16-2 Gerhard Marcks: Ausstellungskatalog Plastik Zeichnungen Graphik, Kunstverein Hannover, 1960 Gerhard Marcks: Zwischen Bauhaus und Dornburger Atelier. Städt. Museen Jena (Hg.), Jena 2004, ISBN 3-930128-65-9 Adolf Rieth: Gerhard Marcks, Aurel Bongers, Recklinghausen 1959 Volker G. Probst: Gerhard Marcks — Gedanken zum Werk. Festschrift zum 90. Geburtstag, Marco Bonn-Paris, 1979. Martina Rudloff — Eduard Hindelang, Hans Purrmann — Gerhard Marcks. Eine Künstlerfreundschaft in Briefen. Museum Langenargen am Bodensee — Gerhard-Marcks Stiftung Brehmen 1986. Erschienen aus Anlaß des 10-jährigen Bestehens des Museums Langenargen. Jahresgabe 1986 für den Freundeskreis des Gerhard Marcks-Hauses e. V. Hrsg. Jens Semrau: Durchs dunkle Deutschland — Gerhard Marcks- Briefwechsel 1933 bis 1980. Seemann, Leipzig 1995, ISBN 3-363-00645-4 Burg Giebichenstein: Die Hallesche Kunstschule von den Anfängen bis zur Gegenwart. Ausstellungskatalog Staatliche Galerie Moritzburg Halle/Badisches Landesmuseum Karlsruhe 1993 Wilhelm Nauhaus: Die Burg Giebichenstein. Geschichte einer deutschen Kunstschule 1915—1933. Seemann, Leipzig 1981 (Neuauflage Leipzig 1992), ISBN 3-363-00539-3

Джерела Масол Л. М. Мистецтво. 9-10 класи, К., 2019 https://www.europeana.eu/portal/ru/explore/people/152110-gerhard-marcks.html https://germania-online.diplo.de/ru-dz-ru/kultur/kunst/bauhaus-ausstellung-und-geschichte/1952108

Примітки