Події
1-29 вересня — тривала Хотинська битва, в якій війська Речі Посполитої з українськими козаками зупинили наступ Османської імперії. 8 жовтня — укладено Хотинський мирний договір. Османи отримали Хотин, але зобов'язалися не нападати на Україну. Від татарського набігу потерпіли землі біля Луцька та в Карпатах — зокрема, Снятин, Стебник й Коломия. В час всієї кампанії за завданням Петра Сагайдачного в Чорному морі діяв козацький флот у складі 200 чайок і 10 тисяч козаків, в часі цього походу товариство здобуло Трапезунд і Синоп.
Особи
Призначено, звільнено
Народились
30 січня Ракоці Дєрдь II (; 1660) — Великий князь Семигородський (з 1648), мав дружні стосунки з Україною, тому у 1656 р. був створений військовий союз Семигороду, України і Швеції проти Польщі (див. Шведський потоп). 1657 р. Ракоці, за допомогою українських і шведських військ, вдалося захопити значну частину Польщі, включно з Краковом і Варшавою, але він виявився нездібним полководцем та політиком. Б. Хмельницький змушений був відкликати полковника Антона Ждановича з козацьким військом в Україну, і Ракоці, зданий на власні сили, був оточений польським військом і 23 липня 1657 р. був змушений капітулювати під Чорним Островом на Поділлі.
Дем'я́н Ігнатович (також відомий як Многогрі́шний) (1621Ю. А. Мицик, В. М. Горобець, З. І. Хижняк. Многогрішний Дем´ян Гнатович // — 1703) — 3-й очільник Лівобережної гетьманщини (1668—1672). Полковник Чернігівський. Михайло Юрій Чорторийський (, 1692) — аристократ часів Речі Посполитої, князь, 1653 року став волинським каштеляном, 1655-го закликав волинську шляхту до протидії шведам. :1658 був призначений брацлавським воєводою. Від короля Яна ІІ Казімежа отримав посаду волинського воєводи 20 липня 1661 року.
Померли
24 вересня — Ян-Кароль Ходкевич (, ; 1560) — військовий і політичний діяч Речі Посполитої русько-литовського походження, великий гетьман литовський (1605–1621). Граф на Шклові, Миші, Бихові.Dobrowolska W. Chodkiewicz Jan Karol herbu Gryf z mieczem (1560—1621)… — S. 363. 21 грудня — Франциск на Острозі Заславський ( 1606) — князь, 1-й Острозький ординат (1620–1621). 30 грудня — Йов Княгиницький (також Іов Манявський, світське ім'я — Іван; близько 1550) — церковно-освітній діяч західних земель Київської Русі-України. Яків Бородавка — Нерода (Яцько Бородавка) — український полководець та політичний діяч, гетьман Війська Запорозького. Обраний наприкінці 1619 року виписними і нереєстровими козаками, які повстали проти польсько-шляхетського гніту і оволоділи Запорізькою Січчю, суперник Петра Сагайдачного.
Засновані, створені
Зникли, скасовані
Видання, твори
«Протестація» — коротка назва відкритого листу (меморіалу) київських єпископів до польського короля Сигізмунда III Вази. Повна назва — «Протестація і благочестива юстифікація». Написаний 28 квітня 1621 року польською мовоюhttp://litopys.org.ua/encycl/euii179.htm [Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1970. — Т. 6. — С. 2373—2386.]. Твір поширювався в копіях на українських і білоруських землях. Уперше пам'ятка була опублікована П.Жуковичем.
Пам'ятні дати та ювілеї
825 років з часу (796 рік): знищення Аварського каганату у Паннонії франками (інша дата — 805 рік). 725 років з часу (896 рік): битви на Південному Бузі, де болгарський цар Симеон I розбив військо угрів та в союзі з печенігами він вигнав їх далеко на захід. 675 років з часу (946 рік): посольства княгині Ольги до Царгорода. придушення Ольгою повстання древлян після спалення Іскоростеня. 650 років з часу (971 рік): завершення Другого Балканського походу у Болгарії князя Святослава (з 969 року) та пограбування околиць Константинополя, облога у Доростолі; поразка і відхід з Балкан. Укладення з Візантією договору на умовах 944 року. 625 років з часу (996 рік): завершення спорудження Десятинної церкви в Києві (з 990 року) та її урочисте відкриття (25 травня), до якої прибули священики з Херсонеса. Захоронення тут праху княгині Ольги. 575 років з часу (1046 рік): укладення миру між Візантією та Київською Руссю, яким завершилася війна, що тривала з 1043 року. 525 років з часу (1096 рік): 19 червня — Битва на річці Трубіж — одна з битв русько-половецької війни 1090-х — 1116 років. Битва на Колокші біля Володимира у якій князь Мстислав Володимирович Великий розгромив Олега Святославича. 475 років з часу (1146 рік): завершення повстання у Києві, який у 1139 році був захоплений Всеволодом Олеговичем. початку збройної боротьби князівських родів (Ольговичів, Мономаховичів, Давидовичів) за Київський престол (до 1161 року). 425 років з часу (1196 рік): вторгнення литовців у Волинське князівство. 400 років з часу (1221 рік): початку княжіння Данила Романовича на Волині. 375 років з часу (1246 рік): відвідання галицько-волинським князем Данилом Романовичем столиці Орди — Сарай-Бату, де був вимушений визнати себе підлеглим хана Батия. подорожі Плано Карпіні через Чехію, Польщу, Русь (Володимир, Київ) і Дон до Сарая і Монголії. 300 років з часу (1321 рік): битви на річці Ірпінь, коли литовський князь Гедимін розбив руське військо і зайняв Київ (інша дата — 1320 рік). 275 років з часу (1346 рік): облоги Кафи Ханом Джанібеком. 200 років з часу (1421 рік): входження Галичини до складу Польського королівства. 175 років з часу (1446 рік): Блокада Кафи трапезудською ескадрою. Генуезці відкупилися від греків і уклали з ними мир. 150 років з часу (1471 рік): ліквідація Великим князівством Литовського Київського удільного князівства та утворення Київського воєводства у складі Овруцького, Київського, Житомирського та інших повітів. 100 років з часу (1521 рік): вигнання із Казані кримським ханом Мехмедом I Ґераєм ставленика Москви із посадженням на намісництво свого брата Сахіба. нальоту братів Ґераїв на околиці Москви, Нижнього Новгорода та Рязані із захопленням великої кількості бранців. 50 років з часу (1571 рік): походу кримських татар на чолі з ханом Девлет Ґераєм на Москву, який привів до спалення кримськими татарами Москви, коли цар Іван IV втік зі своєї столиці. петиції української шляхти з Київщини до польського короля про збереження прав «руської» української мови. 25 років з часу (1596 рік): 8-10 жовтня — скликання у Бересті королем Речі Посполитої Сигізмундом III Вазою Берестейського собору, що через непримиренність позицій розколовся надвоє. Обидва собори, православний і уніатський, відбулись, не знайшли способів порозумітися: уніатський проголосив з'єднання з римсько-католицькою церквою під проводом Папи Римського, а православний засудив унію. завершення повстання Наливайка 1594–1596 років у результаті програних битва під Гострим Каменем (поблизу села Трипілля на Київщині — у березні) та в ході Солоницького бою поблизу Лубен (у травні).
Установ та організацій
Видатних особистостей
Народження
550 років з дня народження (1071 рік): Євпра́ксія Все́володівна (; 1109) — князівна із династії Рюриковичів. Німецька імператриця (1088—1105), дружина німецького імператора Генріха IV. Донька великого князя київського Всеволода Ярославича, онука Ярослава Мудрого. Яросла́в Святосла́вич ( 1129) — князь чернігівський (1123—1127). Син Великого князя Київського Святослава II. Онук Ярослава I Мудрого. 400 років з дня народження (1221 рік): Андрій Ярославич ( 1264) — третій син великого князя Ярослава Всеволодовича, князь суздальський, у 1250—1252 роках великий князь владимирський. Чоловік Устиною — доньки Короля Русі Данила Романовича та його союзник. Олександр Ярославович Не́вський ( 1263) — князь новгородський (1236—1240,1241—1252, 1257—1259), псковський (1242), великий князь владимирський (1252—1263), формальний великий князь київський (1249—1263). Прославився завдяки перемогам у Невській битві та Битві на Чудському озері. 75 років з дня народження (1546 рік): 7 лютого — Федір Євлашовський (Фёдар Еўлашоўскі; 1616) — український письменник-мемуарист, правник, державний діяч часів Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Петро Збаразький ( 1569) — український князь, державний діяч Речі Посполитої. 50 років з дня народження (1571 рік): Шимон Ніклевич (; 1632) — церковний діяч Речі Посполитої, священик-єзуїт, педагог, уродженець Львова, ректор Віленської єзуїтської академії і університету в 1611—1614 і 1625—1629 роках. 25 років з дня народження (1596 рік): 6 січняЕнциклопедія історії України: У 10 т. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — К. : Наук. думка, 2013. — ISBN 966-00-0632-2.: Т. 10 : Т—Я. — 2013. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9 (т. 10).Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький. Альтернативи, 2003. — ISBN 966-7217-76-0. — Богда́н (Зино́вій-Богда́н) Миха́йлович Хмельни́цький ( 1657) — український військовий, політичний та державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, очільник Гетьманщини (1648–1657). Керівник Хмельниччини — повстання проти зловживань коронної шляхти в Україні, котре переросло у загальну, очолену козацтвом, визвольну війну проти Речі Посполитої. Перший з козацьких ватажків, котрому офіційно було надано титул гетьманаКачмарчик Я. Гетьман Богдан Хмельницький… — С. 113.. Намагався розбудувати незалежну українську державу, укладаючи протягом свого правління союзи з Кримським ханством та Московським царством. Представник роду Хмельницьких. 31 грудня — Петро Могила ( 1647) — церковний та політичний діяч, педагог, митрополит Київський, Галицький і всієї Русі.
Смерті
525 років з дня смерті (1096 рік): 6 вересня — Ізяслав Володимирович — руський князь з династії Рюриковичів, другий син Володимира Мономаха та його першої дружини Ґіти (дочки англійського короля Гарольда II Ґодвінсона). Князь курський (до 1095), ростовський і муромський (1095–1096). 500 років з дня смерті (1121 рік): квітень — Ники́фор І — православний церковний діяч, митрополит Київський та всієї Руси (1103 або 1104—1121). 475 років з дня смерті (1146 рік): 30 липня/1 серпняВойтович 2000. — Все́волод О́льгович — руський князь із династії Рюриковичів, роду Ольговичів. Великий князь Київський (5 березня 1139 — 1 серпня 1146). 450 років з дня смерті (1171 рік): 20 січня — Гліб Юрійович, в хрещенні Олександр — руський князь із династії Рюриковичів. Князь київський. Син Юрія Довгорукого. Став першим київським князем, що не титулувався як «Великий» (з 1169 року). 30 травня — Володимир Мстиславич ( 1130) — руський князь із династії Рюриковичів. Великий князь київський (1171). 425 років з дня смерті (1196 рік): 23 квітня — Бе́ла III (, 1145) — угорський король (1172–1196). Син Гейзи II та Єфросинії, дочки Великого князя Київського Мстислава I Величного. Онук Мстислава Великого, правнук Володимира Мономаха. Всеволод Курський — князь курський і трубчевський, менший брат князя новгород-сіверського Ігоря Святославича, син Святослава Ольговича князя черніговського. 375 років з дня смерті (1246 рік): 20 вересня — Миха́йло Чернігівський ( 1179) — руський князь з династії Рюриковичів, князь переяславський (1206), новгородський (1224, 1229), чернігівський (1224—1239), галицький (1235—1236), великий князь київський (1238—1239, 1241—1246). 30 вересня — Яросла́в Все́володович ( 1191) — син князя Всеволода Велике Гніздо, князь Переяславський, великий князь Київський (1236—1238, 1246). 100 років з дня смерті (1521 рік): Йо́сифа II Солта́на — митрополита Київського, Галицького і всієї Руси. 25 років з дня смерті (1596 рік): Григо́рій Лобода́ — 23-й Гетьман Війська Запорозького (1593—1596 з перервами). Учасник походів на Молдову та Угорщину, очільник низовців під час повстання Северина Наливайка.