То́рське — село в Україні, в Лиманській міській територіальній громаді Донецької області. У селі мешкає 145 осіб у серпні 2024 року. Стара назва села — Торена Шипилівка.

Історія

Заснування села Першим перевіреним документальним свідченням про існування Торського є план, що зберігається в архіві РГАДА та який було створено 23 червня 1813 року губернським землеупорядником секретарем Левицьким. В ньому є згадка про початкове межування:

Село Торське було населене російськими однодвірцями. Згідно з щоденником подорожі академіка Гільденштедта по Слобідсько-українській губернії (1774), однодвірці були переселені зі Слов'янська (Тора) в слободу Сухареву: «вони оселилися в слободі і заснували собі хутори в нижній течії річки Жеребця»Гюльденштедт, Иоганн Антон. Путешествие академика Гильденштедта по Слободско-Украинской губернии / пер. [с нем.] и предисл. М. Н. Салтыковой; примеч. Д. И. Багалея. — Харьков: тип. Губ. правления, 1892. — 89 с., 1 л. к. — Отд. отт. из «Харьковского сборника» за 1891 г. http://elib.shpl.ru/nodes/21914.

Потім однодворці Сухарєвої заснували «торські» хутори за верхньою течією річки Жеребця.

Подальша історія У 1787 році з ініціативи князя Г. О. Потьомкіна в південних губерніях Російської імперії було створено Катеринославське козацьке військо, до якого увійшли і однодвірці села Торського, що перетворилося в «станицю». Однак, вже в 1798 році торці, сухарівці та ямполовці знову повернулися в стан однодвірців. У 1802 році відбулося переселення частини жителів села Торського на кавказьку лінію (в станицю Ладозьку)ГАХО, Ф.31, Оп.141, д.135, Т.2, Ч.4, лл.1424-1448об. Переселенцями стали частини наступних сімей: Дятлови, Іголкіни, Тиріни, Смородіни, Мальцови, Тимохіни, Мерсалови, Парфьонови, Хохліни, Дуравкіни, Солоділови, Голощапови, Малихіни, Шилови, Фоміни.

У зв'язку з великою кількістю орної землі на початку XIX століття в Торське переселялися однодвірці зі слободи Олешня Лебединського повіту (у 1805 році) і села Введенка Зміївського повіту (у 1807 році). Поряд з переселенням, викликаним великою кількістю орної землі, в 1805—1811 роках серед однодвірців поширилася «духоборча єресь», і частина жителів була переведена в Мелітопольський повіт Таврійської губерніїГАХО, Ф.31, Оп.141, д.180, Т.2, Ч.9, лл.1856-1891об.

У 1825 році частина казенних поселень (однодвірці та військові обивателі) південної частини Слобідсько-Української губернії була виділена урядом для військових поселень. Торське було визначене для поселення псковського 2-го лейб-драгунського полку. Згідно з переписом 1825 року, у селі було: чоловічої статі — 465 осіб; жіночої статі — 490 осіб, які проживали в 131 будинку, мали 5 садів, 157 коней, 101 пару волів, 358 «гулячої рогатої худоби», 754 вівці, 8 колодок бджіл, 254 свині, 1310 одиниць різної птиці. Необмолоченого хліба було 554 копиці, обмолоченого 285 четвертин, посіяного 631 чвертина. У власників перебували 3 вітряки.ЦДІАК, Ф.1322, Оп.1, Спр.18, Арк. 378—474

У листопаді 1828 р., після зміни місць округів, село Торське опинилася в окрузі військового поселення Глухівського 6-ого драгунського полку (1 поселений ескадрон, 2 взвод).РГВІА, Ф. 411, Оп.1, Спр. 63, Арк. i Після ліквідації військових поселень (1857 р.), всі жителі села Торського стали південними поселянами, а потім — державними селянами.

Російське вторгнення в Україну (з 2022) 16 квітня 2022 року, село було захоплено військами РФ.

27 жовтня 2025 року,село було знову повністю захоплено ЗС РФ.

Політика

Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 141125, розташована у приміщенні школи.

Результати зареєстровано 1044 виборці, явка 42,72 %, найбільше голосів віддано за «Опозиційну платформа — За життя» — 52,60 %, за «Слугу народу» — 25,06 %, за Опозиційний блок — 10,16 %. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Дмитро Рева (Опозиційний блок) — 40,24 %, за Федора Христенка (Опозиційна платформа — За життя) — 30,60 %, за Родіона Вощанова (Слуга народу) — 17,35 %.

Пам'ятки

(доба бронзи); (доба бронзи); (доба бронзи); (доба бронзи); (доба бронзи); (доба бронзи); (доба бронзи); (доба бронзи);

Постаті (1925—1993) — радянський господарський, державний та політичний діяч, Герой Соціалістичної Праці. Бражник Володимир Анатолійович (1978—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, загинув під Іловайськом. Орлов Володимир Михайлович (1989—2022) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, загинув під час виконання бойового завдання у с. Торське 20 жовтня 2022 року. Кучма Євгеній Васильович (1976—2024) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, загинув захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України у с. Торське 10 вересня 2024 року.

Примітки

Посилання Погода в селі Торське

Світлини