Станіслав Анатолійович Волощенко (також знаний як Архимандрит Вселенського Престолу Методій; , м. Володимир) — доктор філософії (кандидат історичних наук), історик, кодиколог, палеограф, дослідник кириличних стародруків, реставратор, писанкар. Є кліриком Вселенського Патріархату, настоятелем українськомовної громади Константинополя. Здійснює опис рукописів і стародруків, займається реставрацією пам'яток письма та друку. Екс-директор Музею мистецтва давньої української книги (сектор Львівської національної галереї мистецтв). Стипендіат Бібліографічного Товариства Америки у 2023 році. Член The Balkan History Association і The Bibliographical Society of America. У 2020-2021 роках проходив наукове стажування у Варшавському університеті, Бібліотеці князів Чарторийських та Бібліотеці Яґеллонського університету.

Біографія Навчався на катедрі давньої історії України та архівознавства історичного факультету Львівського університету. У студентські роки для навчання та з власної ініціативи багато часу проводив у бібліотеці, де і почав працювати з 2011 року. У бібліотеці Онуфріївського монастиря УГКЦ спочатку вивчав періодику та історичну літературу, а згодом опрацьовував колекцію кириличних стародруків. У 2014 році закінчив навчання, захистивши дипломну роботу на тему Василіанського шкільництва у Володимирі на Волині. Предметом дослідження стала освітня діяльність монахів-василіан, для збору інформації працював з джерелами в архівах Литви, Польщі та України.

Після навчання почав працювати реставратором книжок у Науковій бібліотеці Львівського національного університету. Натомість результатом роботи у бібліотеці Онуфріївського монастиря став каталог «Кириличні стародруки у фондах бібліотеки Отців Василіян» (Жовква, 2015).

У серпні 2017 року, маючи досвід у роботі зі стародруками та авторитет серед колег-науковців, був призначений завідувачем Музею мистецтва давньої української книги. До 2019 року займався описом колекції, яка зараз налічує близько 12 тисяч експонатів.

З 1 лютого по 31 липня 2020 року в межах програми Gaude Polonia проходив стажування в Бібліотеці Князів Чарторийських, де описував кириличні рукописні книги.

У вересні 2020 року успішно захистив дисертацію на тему "Устав церковний Єрусалимський XV-XVII ст.: кодикологічне дослідження кириличних списків, збережених в Україні" . За матеріалами кандидатської дисертації у квітні 2021 року було видано монографію "Устав церковний Єрусалимський останньої третини XV - другої третини XVII ст.: кодикологічне дослідження кириличних списків, збережених в Україні". В ній презентовано результат дослідження 64 кириличних рукописних списків Уставу церковного Єрусалимського. Усі манускрипти були виявлені у наукових бібліотеках і музейних установах Києва, Львова, Ужгорода і Харкова.

У жовтні 2020 року отримав стипендію Польського Комітету ЮНЕСКО (Polski Komitet ds UNESCO) і до кінця грудня проходив наукове стажування на Катедрі інтеркультурних студій Центрально-Східної Европи Відділу лінґвістики Варшавського університету (Katedra Studiów Interkulturowych Europy Środkowo-Wschodniej Wydziału Lingwistyki Stosowanej Uniwersytetu Warszawskiego).

Від 1 травня 2021 року отримав стипедію Thesaurus Poloniae від Міністра культури, національної спадщини і спорту Республіки Польщі, реалізацію якої здійснює Міжнародний Центр Культури в Кракові . Завдяки їй протягом трьох місяців проходив стажування у Бібліотеці Яґеллонського університету.

В результаті власних досліджень, віднайшов у колекції Бібліотеки князів Чарторийських у Кракові досі невідому частину Христонопільського Апостола. Таким чином, відкривши її для наукової спільноти.

15 липня 2022 став переможцем конкурсу на отримання грантової підтримки Національної стипендіяльної програми . Урядова стипендія призначена для реалізації дослідницького проєкту "Кирилична рукописна спадщина XV-XVIII ст.: текст, територія, людина" у Словацькій національній бібліотеці" протягом вересня 2022 — червня 2023.

8 серпня 2022 року отримав стипендію від Надзвичайного Фонду Наукового Товариства ім. Шевченка в США для провадження наукових студій, присвячених кириличній книжності.

З дозволу та благословення Його Всесвятости Варфоломія І, архиєпископа Константинополя - Нового Риму і Вселенського патріарха, 26 грудня 2022 р. Станіслав Волощенко був пострижений у ченці та рукоположений у священники з іменем Методій на честь рівноапостольного святителя Методія, архиєпископа Моравського, учителя слов’ян. Постриг і хіротонію звершив високопреосвященніший Іов (Геча), митрополит Пісідійський, іпертим і екзарх Сіде та Анталії у храмі святителя Миколая, архиєпископа Мир Лікійського у Константинополі (Стамбулі). Отець Методій призначений настоятелем українськомовної громади Константинополя, яка діє при церкві святого Миколая Чудотворця Cibali.

27 січня 2023 став стипендіатом Бібліографічного Товариства Америки.

10 травня 2023, у день Переполовинення Пʼятидесятниці, Його Всесвятість Вселенський Патріарх Варфоломій надав о. Методію титул Архимандрита Вселенського Престолу.

Протягом 2020-2023 разом із Олександром Охріменком брав участь у книговидавничому проєкті «Повертаємо в Україну культурну спадщину». Результатом цього проєкту стала публікація факсимілеХристинопільський Апостол ХІІ століття : Факсимільне видання та кодикологічне дослідження / Упорядник та автор дослідження архим. Методій (Станіслав) Волощенко; вступна стаття Олександра Охріменка. Київ : Видавництво “Горобець”, 2023. xvii, 606, CL c. ISBN 978-966-2377-64-4 Христинопільського Апостола ХІІ ст. видавництвом «Горобець». Станіслав Волощенко був упорядником видання манускрипту й автором кодикологічного дослідженняАрхим. Методій (Станіслав) Волощенко. Христинопільський Апостол: кодикологічне дослідження кириличного кодексу ХІІ століття. Христинопільський Апостол ХІІ століття: Факсимільне видання та кодикологічне дослідження. Київ: Видавництво “Горобець”, 2023. C. IX–LXXX..

У 2024 був науковим редактором журналу „Studies into the History of the Book and Book Collections" („Z Badań nad Książką i Księgozbiorami Historyczny"), індексованого у бібліографічній і реферативній базі даних Scopus. Том 18, номер 1 вийшов під назвою „Book heritage in danger: Ukrainian bibliography studies" . Він присвячений українській книжковій спадщині ранньомодерного та модерного часу, яка через військову агресію Російської Федерації проти України перебуває в небезпеці знищення. У першому випуску тому 18 уміщено сім наукових статтей українських науковців: Станіслава Волощенка, Наталії Бондар, Ольги Ткачук, Ольги Максимчук, Наталії Заболотної, Івана Альмеса та Світлани Потапенко. Усі статті опубліковано англійською мовою, аби наукова світова спільнота почула голос українських вчених і якнайповніше ознайомилася з дослідженнями тої книжкової спадщини, яка тепер під обстрілами і на межі знищення.

Був учасником Leeds International Medieval Congress, що відбувався в University of Leeds 6-9 липня 2026. У межах секції Medieval Ukraine Across Time: Heritage and Memory він виголосив доповідь Rediscovering the Apostolus Christinopolitanus and Restoring Heritage Memory, присвячену Христинопільському Апостолу ХІІ ст.. У доповіді розглянув історію розпорошення рукопису на три частини (у Львові, Києві та Кракові), обставини виявлення ним у 2020 краківського фрагмента, а також простежив, як книга, попри розпорешення та драматичну історію XX століття (окупація, евакуація, зміна кордонів), утілює спільну візантійсько-київську спадщину та поєднує національний і наднаціональний виміри культурної памʼяти.

Премія ILAB Breslauer Prize (2026) 17 вересня 2026 на 5-му симпозіумі Міжнародної ліги антикварних книгарів (ILAB) у Державній бібліотеці Берліна (Staatsbibliothek zu Berlin) отець Методій був удостоєний Спеціальної премії за збереження культурної спадщини (Special Prize – Preservation of Cultural Heritage) у рамках премії ILAB Breslauer Prize for Bibliography. Нагороду журі присудило одноголосно за високоякісне факсимільне видання та наукове дослідження Христинопільського Апостола ХІІ ст. Видання, підготовлене у співпраці з Олександром Охріменком (вступна стаття) та опубліковане видавництвом «Горобець» (Київ, 2023), вперше об'єднало в одному томі всі три відомі частини рукопису, розпорошені між Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського, Львівським історичним музеєм та Бібліотекою князів Чарторийських у Кракові.

Лекторій Перетца Разом із Українським товариством взаємодопомоги в Стамбулі 23 лютого 2023 започаткував Лекторій-робітню імени Володимира Перетца. Це публічний міждисциплінарний Лекторій дослідників у галузі гуманітаристики для широкого загалу. Засідання відбуваються у змішаній формі у конференц-залі Українським товариством взаємодопомоги в Стамбулі. Модерує лекції Станіслав Волощенко. Патроном Лекторію є Володимир Перетц (1870–1935) – видатний український філолог, літературознавець, професор Університету Святого Володимира в Києві, академік Української Академії Наук, дійсний член Наукового Товариства імени Шевченка. Автор понад 300 праць з літературознавства, джерелознавства, історіографії, археології, бібліографії, а також видавець джерел до історії української мови, літератури та історії. У 1907 у Києві заснував філологічний семінар, що діяв протягом восьми років. З нього вийшло 30 дослідників історії української літератури, серед яких Варвара Адріянова-Перетц, Володимир Розов, Сергій Маслов, Євген Тимченко, Леонід Білецький, Михайло Драй-Хмара, Олександр Грузинський, Володимир Маслов, митрополит Іларіон Огієнко, Олександр Назаревський.

На Лекторії імени Перетца уже виголошено 19 доповідей:

Станіслав Волощенко – Пересопницьке Євангеліє як символ державности і незламности (23 лютого 2023); Списки Єрусалимського Уставу 15-17 ст. в українських колекціях. Презентація монографії (24 травня 2023); Міграція книг. Христинопільський Апостол ХІІ ст. (27 вересня 2023);

Людмила Недільська – Марія Грушевська – дружина Глави Української Народної Республіки. Непроста доля талановитої українки (16 березня 2023);

Іов Геча – З Константинополя до Києва: Порядок Божественної Літургії Патріарха Філотея Коккіна в перекладі митрополита Кипріяна Цамблака (27 квітня 2023);

Тетяна Водотика – Виклик. Шанс. Зміна. Підприємництво (14 червня 2023);

Людмила Павловська – Мова і Культура (26 жовтня 2023);

Олександр Охріменко – Українські середньовічні книги – між спадщиною нації та ідентичністю сучасности (23 листопада 2023);

Олександр Охріменко, о. Методій Волощенко, Ганна Горобець – Христинопільський Апостол ХІІ ст. Презентація факсиміле (28 лютого 2024).

Іван Альмес – Локальний святий: культ Йова Жаліза у Почаївському монастирі XVIII ст. (29 квітня 2024).

Ірина Кушнір – Лінгвоментальний сценарій повернення до мовного дому (30 травня 2024).

Аґнєшка Хамера-Новак, Станіслав Волощенко, Наталія Бондар, Ольга Ткачук, Ольга Максимчук, Наталія Заболотна, Іван Альмес, Світлана Потапенко, Олександр Охріменко, Єржи Остапчук - Book Heritage in Danger: Ukrainian Bibliography Studies Презентація нового числа журналу Z Badań nad Książką i Księgozbiorami Historycznymi (t. 18, nr 1) (26 вересня 2024).

Блаженніший Святослав Шевчук – Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться! Презентація книги Блаженнішого Святослава Шевчука, Отця і Глави УГКЦ (25 жовтня 2024).

Тетяна Пʼянкова – Голодомор в Україні. Презентація книги «Вік червоних мурах» (10 листопада 2024).

Тетяна Фецан – Мовна свідомість як фактор збереження національної ідентичности українців у Туреччині (2 березня 2025).

Ольга Петришин – «У моїй любові». Презентація поетичної збірки Ольги Петришиної (22 червня 2025).

Любов Струганець – Мовна ситуація і мовна політика в Україні (29 червня 2025).

Олександр Охріменко, Станіслав Волощенко – Острозькі книги англійського посла Сера Річарда Лі (7 січня 2026, спільно із Острозькими науковими читанннями).

Олександр Охріменко, Станіслав Волощенко – Мовознавець Іван Завадовський між імперіями (18 лютого 2026).

Наукові праці

Каталоги