Віктор Васильович Хворостян (, місто Царьов Астраханської губернії, тепер село Царьов Ленінського району Волгоградської області, Російська Федерація — , Бутирська в'язниця Москви) — радянський діяч органів держбезпеки, народний комісар внутрішніх справ Вірменської РСР. Входив до складу особливої трійки НКВС СРСР. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання (1937—1939).

Біографія Народився в родині поліцейського наглядача. У 1918 році закінчив чотирикласне міське училище в місті Царьові.

У грудні 1918 — липні 1919 року — переписувач Царьовського повітового фінансового відділу. У серпні — грудні 1919 року — писар Царьовського волосного виконавчого комітету.

Член РКП(б) з грудня 1919 року.

З січня по квітень 1920 року навчався на тримісячних партійних курсах в місті Царицині.

У травні — серпні 1920 року — голова і відповідальний секретар Царьовського волосного комітету комсомолу.

У серпні 1920 — жовтні 1921 року — рядовой, член бюро, секретар осередку РКП(б) ескадрону 2-ї кавалерійської дивізії РСЧА.

У жовтні 1921 — березні 1922 року — уповноважений особливого відділу ЧК 2-ї кавалерійської дивізії імені Блінова. У березні — серпні 1922 року — уповноважений особливого відділу ЧК 2-ї стрілецької Донської дивізії.

У серпні 1922 — жовтні 1924 року — уповноважений контррозвідувального відділу Повноважного представництва ОДПУ По Південному Сходу, учасник ліквідації повстанських загонів Андріанова і Кулика на Дону. У 1924 році закінчив вечірній робітничий факультет у місті Ростові-на-Ддону.

У жовтні 1924 — серпні 1925 року — відповідальний секретар осередку РКП(б) Повноважного представництва ОДПУ по Північному Кавказу. У 1925 році — уповноважений контррозвідувального відділу Кубанського окружного відділу ДПУ.

У серпні 1925 — січні 1927 року — курсант Вищої прикордонної школи ОДПУ в Москві.

У січні — лютому 1927 року — помічник начальника прикордонного загону ОДПУ з секретно-оперативної частини на Північному Кавказі.

У лютому — вересні 1927 року — начальник відділення Управління прикордонної охорони і військ ДПУ Повноважного представництва ОДПУ по Північно-Кавказькому краю. У вересні 1927 — березні 1928 року — помічник начальника Управління прикордонної охорони і військ ДПУ Повноважного представництва ОДПУ по Північно-Кавказькому краю. У березні — жовтні 1928 року — помічник начальника Управління прикордонної охорони і військ ДПУ Повноважного представництва ОДПУ по Північно-Кавказькому краю з оперативної частини. У листопаді 1928 — січні 1929 року — помічник начальника особливого відділу ОДПУ по Північно-Кавказькому військовому округу. У січні 1929 — лютому 1930 року — помічник начальника Управління прикордонної охорони і військ ДПУ Повноважного представництва ОДПУ по Північно-Кавказькому краю з оперативної частини. Одночасно у січні 1929 — лютому 1930 року — заступник начальника особливого відділу ОДПУ по Північно-Кавказькому військовому округу.

У березні — квітні 1930 року — 1-й секретарь секретно-оперативного управління ОДПУ СРСР.

У травні — вересні 1930 року — начальник контррозвідувального відділу Повноважного представництва ОДПУ по Середній Азії. У вересні 1930 — квітні 1931 року — помічник начальника особливого відділу Повноважного представництва ОДПУ по Середній Азії. У квітні — червні 1931 року — співробітник для особливих доручень особливого відділу ОДПУ СРСР.

У липні 1931 — липні 1934 року — начальник особливого відділу Повноважного представництва ОДПУ по Казахстану. У липні 1934 — січні 1937 року — начальник особливого відділу УДБ УНКВС по Казахській АРСР. У січні — березні 1937 року — начальник 5-го відділу УДБ НКВС по Казахській РСР. У березні — червні 1937 року — начальник 3-го відділу УДБ НКВС по Казахській РСР.

У червні — липні 1937 року — начальник 6-го відділу УДБ НКВС по Білоруській РСР. У липні — жовтні 1937 року — начальник дорожньо-транспортного відділу НКВС Білоруської залізниці.

20 жовтня 1937 — 28 лютого 1939 року — народний комісар внутрішніх справ Вірменської РСР. Входив до складу особливої трійки, створеної за наказом НКВС СРСР від 30 липня 1937 року, брав активну участь у сталінських репресіях.

Заарештований у лютому 1939 року, помер під час слідства в Бутирській в'язниці Москви. Не реабілітований.

Звання капітан державної безпеки (7.04.1936) майор державної безпеки (9.11.1937)

Нагороди орден Червоного Прапора (17.11.1934) орден Червоної Зірки (19.12.1937) знак «Почесний працівник ВЧК—ДПУ (V)» (1927)

Джерела Петров Н., Скоркин К. Кто руководил НКВД, 1934—1941 : справочник. — М.: Звенья, 1999.