Ольга Юріївна Чернуха (*14 січня 1962 р.) — українська вчена-математик. Професор, доктор технічних наук, кандидат фізико-математичних наук, провідна наукова співробітниця відділу математичного моделювання нерівноважних процесів Центру математичного моделювання Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача НАН України.

Бібліографічні відомості Народилася 14 січня 1962 р. в сім'ї українського вченого-механіка Чернухи Юрія Антоновича у м. Львів.

У 1984 р. закінчила математичний факультет Львівського державного університету ім. І.Франка та здобула кваліфікацію «Математик. Викладач».

У 1999 році отримала сертифікати C++ Programmer від «Brainbench» та «tekmetrics».

У 1998 р. захистила дисертацію на ступінь кандидата фізико-математичних наук за спеціальністю 01.05.02 — математичне моделювання та обчислювальні методи (науковий керівник — доктор фізико-математичних наук, професор Чапля Євген Ярославович).

З 2008 р. (захист у 2007 р.) доктор технічних наук за спеціальністю 01.05.02 — математичне моделювання та обчислювальні методи (науковий консультант — доктор фізико-математичних наук, професор Чапля Євген Ярославович).

Звання старшої наукової співробітниці присвоєно у 2002 р.

У 2014 році присвоєно звання професора за спеціальністю математичне моделювання та обчислювальні методи.

Професійна діяльність У 1984—1991 р. працювала на різних посадах у Львівському НДІ матеріалів.

У 1991—1992 р. працювала в Інституті прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача НАН України на посаді провідної інженерки.

З 1992 року (моменту створення) працює в Центрі математичного моделювання: 1992 — провідний інженер, 1996 — молодша наукова співробітниця, 1999 — наукова співробітниця, 2000 — старша наукова співробітниця, 2008 — провідна наукова співробітниця, 2009 ‑ завідувачка відділу математичного моделювання нерівноважних процесів, 2019 — провідна наукова співробітниця.

З 2016 року працює за сумісництвом на посаді професора кафедри обчислювальної математики та програмування Інституту прикладної математики та фундаментальних наук Національного університету «Львівська політехніка».

Наукова керівниця 4-х захищених кандидатських дисертацій А. Р. Торського, В. А. Дмитрук, Ю. І. Білущака, А. Є. Чучвари (Давидок). На даний час наукова консультантка докторської дисертації к.т.н. Ю. І. Білущака.

Була керівницею магістерських робіт у Прикарпатському університеті ім. В.Стефаника.

На даний час є членом спеціалізованої Вченої ради Д58.052.01 із захисту докторських і кандидатських дисертацій.

Є членом редколегій наукових збірників: «Фізико-математичне моделювання та інформаційні технології», «Mathematical modeling and computing» (SCOPUS).

Член атестаційної комісії зі здачі кандидатського іспиту зі спеціальності 01.05.02 — математичне моделювання та обчислювальні методи.

Член програмних комітетів конференцій: Міжнародна науково-практична конференція «Інформаційні технології та комп'ютерне моделювання», м. Івано-Франківськ; Міжнародна наукова конференція «Мікро- та нанонеоднорідні матеріали: моделі та експеримент», м. Львів.

Член Робочої групи математичного напряму зі створення Великої української енциклопедії. Наукова робота Протягом роботи в НАН України була керівником і співкерівником, а також відповідальним виконавцем науково-дослідних тем за держбюджетним замовленням НАН України, Державного фонду фундаментальних досліджень та госпдоговірної тематики.

На даний час є керівником НДР «Математичне та комп'ютерне моделювання зв'язаних процесів різної фізичної природи в об'єктах складної внутрішньої структури і топології та створення програмного забезпечення».

Напрямки наукових досліджень: розробка підходів і методів математичного та комп'ютерного моделювання процесів переносу у випадково неоднорідних багатофазних тілах; побудова континуально-термодинамічних моделей термомеханогетеродифузійних процесів в тілах з мікроструктурою; розробка аналітичних (точних, ітераційних, наближених) методів розв'язування крайових і контактно-крайових задач дифузії, гетеродифузії, термодифузії тощо в складних і складених структурах. Основні наукові результати: