Борис Євгенович Сємейкін (1900, Харків — 1938) — український радянський астроном з Харківської астрономічної обсерваторії, планетолог. Страчений НКВС за політичним звинуваченням під час Великого терору.

Життєпис

Народився 1900 року в Харкові, в родині викладача математики Євгена Івановича Сємейкіна. За кілька років родина переїздить у Суми. Борис навчається в Приватній чоловічій гімназії М. І. Ізмайлова, цікавиться астрономією, листується з революціонером-народником академіком Миколою Морозовим.

1919 вступив до лав Добровольчої армії, за рік опинився в Червоній армії.

Після демобілізації поступив на фізико-математичне відділення Харківського інституту народної освіти (тепер Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна). Вільний час проводить в Харківській астрономічній обсерваторії, де бере участь в астрономічних спостереженнях. 1921 стає дійсним членом відділення метеорів і атмосферних режимів Російського товариства любителів світознавства. В 1923 проводив спостереження змінних зір. В 1924 директор Харківської астрономічної обсерваторії Микола Євдокимов використав дані спостережень Сємейкіна в своїй статті про Проходження Меркурія по диску Сонця і в доповіді про повне місячне затемнення. В цей час Сємейкін знайомиться з Миколою Барабашовим і стає його першим учнем. У співавторстві вони надрукували понад 20 статей, переважно в німецьких журналах. В 1926 стає членом Французького астрономічного товариства, а також друкує у французькому журналі «L'Astronomie» своє перше наукове повідомлення, присвячене сонячним спалахам, які він спостерігав біля Ялти.

Після закінчення Харківського інституту народної освіти, у грудні 1928 Сємейкін поступає в аспірантуру. Займається фотометрією, робить фотографічні дослідження Сонця, планет, комет, сонячних і місячних затемнень, змінних зір. В 1932 стає науковим співробітником обсерваторії. В 1931—1934 Сємейкін і Барабашов публікують серію з 10 статей в німецькому журналі за результатами вимірювань сонячних плям. В 1933 Сємейкін стає завідувачем фотометричного відділу Палати мір і ваг. В 1933 Барабашов і Сємейкін починають роботу над спільною монографією під робочою назвою «Фотографічні методи дослідження планет». В «Астрономічному журналі» вийшла серія статей за тематикою монографії, але сама монографія так і не була видана. Сємейкін брав участь в створенні першого в Радянському Союзі спектрогеліографа, який був завершений в 1935, і Сємейкін одразу почав спостереження на ньому. Брав участь в експедиції Харківської обсерваторії в станицю Бєлорєченську на Кавказ для спостереження сонячного затемнення 19 червня 1936 року. В 1937—1938 працював переважно за трьома науковими темами: «Сатурн», «Спостереження флокул» і «Визначення коефіцієнта поглинання в інфрачервоних променях».

У квітні 1938 Сємейкіна заарештовано НКВС за звинуваченням в участі в українській націоналістичній організації, невдовзі засуджено до розстрілу, а 1 червня страчено. Мати Сємейкіна, Віра Олексіївна Крамаренко, в наступні роки намагалась дізнатись про долю сина, навіть відправила лист особисто Сталіну, але безрезультатно. В 1958 діло було переглянуто, і Сємейкіна реабілітовано.

Пам'ять 1982 на честь науковця названо кратер Сємейкін на Марсі.

Публікації Книги

Статті Semeikine B. Halo Solaire // L’Astronomie. 1927. Vol. 41. P. 288 Barabascheff N., Semejkin B. Luxmetrische und aktinometrische Beobachtungen wahrend der Sonnenfinsternis des 28 November 1928 // Astronomische Nachrichten. 1929. Vol. 236. № 5658. S. 287–290. Barabascheff N., Semejkin B. Luxmetrische und aktinometrische Beobachtungen wahrend der Sonnenfinsternis des 28 November 1928 // Astronomische Nachrichten. 1929. Vol. 236. № 5658. S. 287–290 Barabascheff N., Semejkin B. Uber den Einfluss der Temperatur auf die charakteristische Kurve (Gradation) der photographischen Platte // Astronomische Nachrichten. 1929. Vol. 236. № 5662. S. 353–358 Barabascheff N., Semejkin B. Uber die Wirkung der Temperatur auf die photographische Platte // Zeit. wissen. Photophysik und Photochemie. 1930. Vol. 28. № 6. S. 221–228 Семейкін Б. Є. Фотометричні дослідження півтіні й бордюра земної тіні під час затемнення Місяця 8 грудня 1927 р. // Публікації Харківської астрономічної обсерваторії (ХДУ). 1931. № 3. С. 53–62 Semejkin B. Photometrische Untersuchung eines Spektrogramms des Komete № 1930 C (Wilk) // Astronomische Nachrichten. 1931. Vol. 241. № 5778. S. 307–310 Барабашов М. П., Семейкін Б. Є. Харківська астрономічна обсерваторія на службі соцбудівництва. — Харьков: Укр. робітник. 1932. — 36 с. Барабашов М. П., Семейкін Б. Є. Спектрогеліоскоп астрономічної обсерваторії ХДУ // Публікації Харківської астрономічної обсерваторії. 1935. № 5. С. 13–28 Барабашов Н. П., Семейкин Б. Е. Монохроматическая фотометрия Сатурна и его колец // Астрономический журнал. 1933. Т. 10. № 4. С. 381–389 Барабашов Н. П., Семейкин Б. Е. Монохроматическая фотометрия Сатурна и его колец // Астрономический журнал. 1933. Т. 10. № 4. С. 381–389 Семейкин Б. Е. Фотографическая фотометрия Луны в полутени во время затмения 2 апреля 1931 г. // Астрономический журнал. 1934. Т. 11. № 1. С. 73–76 Барабашов Н. П., Семейкин Б. Е. Фотографическая фотометрия Марса через светофильтры // Астрономический журнал. 1934. Т. 11. № 3. С. 115–224 Барабашов Н. П., Семейкин Б. Е. Исследование распределения яр-кости по диску Юпитера через светофильтры // Астрономиче-ский журнал. 1934. Т. 11. № 2. С. 126–131 Барабашов Н. П., Семейкин Б. Е. Изменения на Юпитере и Сатур-не по данным фотометрических наблюдений за 1932–1934 гг. // Астрономический журнал. 1935. Т. 12. № 5. С. 409–423 Барабашов Н. П., Семейкин Б. Е. Изучение физических условий на планетах фотометрическими методами // Мироведение. 1934. Т. 23. № 6. С. 398–413 Барабашов Н. П., Семейкин Б. Е. Первый советский спектрогели-оскоп // Мироведение. 1936. Т. 25. № 6. С. 39–53. Барабашов М. П., Семейкін Б. Є., Крисенко Л. І. Спектрогеліоскопічні спостереження Сонця під час періоду від 30 вересня 1935 р. до 31 серпня 1936 р. // Учені записки Харківського державного університету імені О. М. Горького. 1938. № 11. С. 89–99

Література

Примітки