Гелен Фарр Слоан (; 24 лютого 1911 — 13 грудня 2005) — американська меценатка в галузі мистецтва, педагогинята художниця. Протягом понад 50 років Гелен Фарр Слоан створювала образ американської філантропки. У 1951 році організувала благодійний фонд образотворчих мистецтв, який здійснював допомогу місцевим, регіональним, національним та міжнародним мистецьким організаціям. Фонд був відомий підтримкою перш за все жінок, які працюють в галузі історії мистецтв і музейних досліджень.
Життєпис Гелен Фларр народилася 1911 року в Нью-Йорку, в родині хірурга Чарльза Фарра і Гелен Вудгал Фарр. У 1929 році закінчила середню школу в престижному навчальному закладі для дівчат, Brearley School. Батьки хотіли, щоб Гелен закінчила коледж Брін-Мар, але вона точно знала з самого дитинства, що хоче присвятити своє життя мистецтву. Гелен вивчала анатомію в медичному коледжі Корнельського університету, а також навчилася ткацтва, гончарної справи, металообробки, різьблення по дереву та виготовлення ювелірних виробів в університетській ремісничій лізі.
У 16 років Гелен Фарр вступила до студентської художньої ліги мистецтв Нью-Йорка, де познайомилася і навчалася у Джона Слоана (1871–1951). Він став її товаришем та наставником на все життя. У 1930-х роках Гелен з родиною Слоанів провела кілька років у Нью-Мексико, там вона була активною членкинею художньої колонії Санта-Фе.
В 1937 році Гелен Фарр одружилася з Вайттом Девісом, братом художника-абстракціоніста Стюарта Девіса.
У 1944 році померла перша дружина 74-річного колишнього вчителя Фарр Джона Слоана, в цей час Фарр працювала начальницею художнього відділу у ньюйорській школі Найтінгейл-Бемфорд. Цього ж року Слоан зателефонував Фарр і запросив приєднатися до нього в Санта-Фе. Влітку 1945 року Фарр перебирається до Санат-Фе, де протягом всього сезону у співпраці з Слоаном працює над книжковим проєктом. Перед самим її від'їздом Джон Слоан робить їй пропозицію і вони реєструють шлюб у мирового судді.
Цей шлюб тривав сім років, з 1945 до смерті чоловіка у 1951 році. Фарр все життя була віддана мистецтву, після смерті чоловіка вона допомогла організувати його посмертну ретроспективу в музеї американського мистецтва Вітні в Нью-Йорку, після чого повернулася до своєї викладацької кар'єри і живопису.
Решту років життя Гелен Фарр Слоан прожила, підтримуючи наукові праці про історію американського мистецтва і свого чоловіка, жертвуючи музеям його роботи та майно. Вміст його студії і велику бібліотеку вона перетворила на скарбницю своєї благодійності. Гелен Фарр пожертвувала роботи покійного чоловіка Делаверському університету, музею Сьюелла в Довері (штат Делавер), Національній галереї мистецтв, Центру образотворчих мистецтва Колорадо-Спрінгз, музею мистецтв Катона, Нью-Йорку та інших.
Мистецькі твори самої Гелен Фарр Слоан зберігаються в приватних і державних колекціях, включаючи фонди Художнього музею штату Делавер і Національного музею жіночого мистецтва у Вашингтоні, округ Колумбія.
На початку 1960-х років Гелен Фарр викладала мистецтво в середній школі Regis на Манхеттені. Починаючи з 1961 року і до останнього дня життя Гелен Фарр Слоан пов'язували особливі стосунки з Художнім музеєм штату Делавер. Завдяки допомозі Гелен Фарр у фондах музею з'явилося понад 5000 робіт, включаючи видатну колекцію Джона Слоана, що відображає всі етапи його кар'єри. Це допомогло Художньому музею Делавера стати найбільшим сховищем робіт і центром вивчення творчості Джона Слоана, який був відомий своїми реалістичними зображеннями Нью-Йорка початку століття.
В рамках ініціативи з документування життя і творчих успіхів відомих художників, у 1999 році телекомпанія Teleduction випустила фільм під назвою «Helen Farr Sloan: An Artistic Vision». Першим ініціативу підтримав Художній музей Делавера, він почав використовувати відео як навчальний посібник у своїх галереях. Потім відеоматеріали безкоштовно розповсюджувалися серед станцій мовлення, шкіл і музеїв. Прем'єра фільму відбулася в Художньому музеї Делавера 23 лютого 2000 року.
Гелен Фарр Слоан померла у грудні 2005 року на 95-му році життя в Вілмінгтоні, штат Делавер, США.
Примітки