Жінки відіграють центральну роль в захисті тварин з 19-го століття. Рух пропаганди тварин — захист прав тварин, добробуту тварин та антивівісекціонізму — була непропорційно ініційована і очолена жінками, особливо у Сполученому Королівстві.Gaarder, Emily. «The 'Gender' Question of Animal Rights: Why are Women the Majority?» , paper presented at the annual meeting of the American Sociological Association, Montreal Convention Center, August 11, 2006. Жінки частіше підтримують права тварин, ніж чоловіки.Signal, Tania; Taylor, Nicola. (2006). «Attitudes to Animals: Demographics Within a Community Sample». Society & Animals, 14:2, pages 147—157. doi:10.1163/156853006776778743Herzog, Harold. (2007). «Gender Differences in Human-Animal Interactions: A Review». Anthrozoos: A Multidisciplinary Journal of The Interactions of People & Animals. 20:1. Pages 7–21. Дослідження підлітків проведене Ліндою Пайфер у 1996 року показало, що чинники, які частково можуть пояснити цю невідповідність, включають ставлення до фемінізму та науки, наукову грамотність та наявність більшого акценту на «вихованні чи співчутті» серед жінок.Pifer, Linda. (1996). «Exploring the Gender Gap in Young Adults' Attitudes about Animal Research». Society and Animals. 4:1. Pages 37–52. Незважаючи на те, що вегетаріанство не обов'язково передбачає захист тварин, дослідження ринку 1992 року, проведене дослідницькою організацією Янкеловича, зробило висновок, що «з 12,4 мільйонів людей [у США], які називають себе вегетаріанцями, 68 % — жінки, а лише 32 % — чоловіки». Історія
У 1392 році Елеонора з Арбореї, королева (Джуйісса) та національна героїня Сардинії, під юрисдикцією якої надана Карта де Логу стала першою володаркою в історії, яка надала захист гніздам яструбів та соколів в боротьбі з нелегальними мисливцями. Пізніше її назвали Сокол Елеонора (Falco eleonorae).
Жінок і тварин у минулому часто вважали однаково нераціональними та неповноцінними. Коли британська авторка Мері Уолстоункрафт написала «В захист прав жінки» в 1792 році, британський філософ Томас Тейлор в тому ж році анонімно відповів на це трактатом" В захист прав худоби", в якому він стверджував, що аргументи щодо утиску чи звільнення жінок застосовуються однаково добре до тварин, маючи на увазі це як скорочення до абсурду позиції Уолстонкрафт.Sunstein, Cass R. The Chimps' Day in Court , The New York Times, February 20, 2000.
Багато основних британських груп захисту тварин, заснованих наприкінці 1800-х — початку 1900-х років, які вважалися радикальними свого часу, були засновані жінками, включаючи Battersea Dogs' Home (Мері Тілбі, 1860), Національне противізійне товариство (Френсіс Пауер Кобб, з Ірландії, 1875; це перша в світі антивівісекційна організація), Британський союз про скасування вівісекції (Френсіс Пауер Кобб, з Ірландії, 1898), і Британське товариство захисту та противізування тварин (Ліззі Лінд із Хагебі зі Швеції та Ніна Дуглас-Гамільтон, герцогиня Гамільтон, 1903 рік.)
У 1867 році американська благодійниця Керолайн Ерл Уайт співзасновує Пенсильванське товариство для запобігання жорстокості до тварин; вона також заснувала свою жіночу філію у 1869 р.Buettinger, Craig. «Women and antivivisection in late nineteenth century America» , Journal of Social History, Vol. 30, No. 4 (Summer, 1997), pp. 857—872. Жіноче відділення Пенсильванського товариства запобігання жорстокості до тварин, також відоме як Жіноче гуманне суспільство та Жіноче товариство Пенсільванії для запобігання жорстокості до тварин або WPSPCA, відкрило перший притулок для тварин в Америці в 1869 році. WPSPCA успішно прийняла Закон про двадцять вісім годин у 1871 році, мандат, який вимагає від залізничних компаній надавати засоби для годування, подачі води та відпочинку тварин кожні 28 годин. Негайно WPSPCA направила агентів для оцінки відповідності залізниць та притягнення до відповідальності за будь-яких порушень. У 1896 р. Reading Railroad звинувачували в транспортуванні вантажних коней протягом 52 годин без їжі та води. Залізниця була визнана винною, і чиновники «Редінга» були оштафовані на $ 200, що встановило важливий прецедент. Уайт розглядала закон про 28 годин як головне досягнення свого життя. Уайт також заснувалаАмериканське товариство проти вівісекцій у 1883 році. У 1909 р. WPSCA разом з іншими міськими гуманістами закріпили законодавство, що забороняло продаж або придбання робочих коней-інвалідів.
У 1877 році вийшов «» Анни Сюел, перший англійський роман, написаний з точки зору неживої тварини, що викликало стурбованість про добробут коней.
У 1880 році англійська феміністка Анна Кінгсфорд стала однією з перших англійських жінок, яка закінчила медицинське навчання, після здобуття наукового ступеня в Парижі, і єдина студентка на той час, що зробила це, не експериментуючи на тваринах. Вона опублікувала «Ідеальний шлях у дієті» (1881 р.), виступаючи за вегетаріанство, а також була дуже гучною, висловлюючи свою опозицію до експериментів на тваринах.Rudacille, Deborah (2000). The Scalpel and the Butterfly, pp. 31, 46.
Британський політолог Роберт Гарнер пише, що 70 відсотків членів товариства «Вікторія стріт» (однієї з антивівісекційних груп, заснованої Френсіс Пауер Кобб в 1875 р.) — жінки, а також 70 відсотків членів британського Королівського товариства запобігання жорстокості до тварин у 1900 році.Garner, Robert. Animals, Politics and Morality. (2005), p. 141.
Британське суспільство захисту тварин та антивівісекції привернуло широку увагу під час справи «Коричневий собака» (1903—1910), яка почалася, коли Ліззі Лінд із Хагебі була присутня навівісекції собаки бурого тер'єра в коледжі, при університеті Лондона,. Подальший опис експерименту в її книзі « The Shambles of Science» (1903 р.), в якій вона писала, що собака був свідомий протягом усього процесу і відчувала біль — призвела до затяжного скандалу і справи про наклеп, яку виграв обвинувачений дослідник. Однак ця справа тривала протягом декількох років, створивши ім'я як Лінд аф Хейбі, так і суспільству.Kean, Hilda. «The 'Smooth Cool Men of Science': The Feminist and Socialist Response to Vivisection» , History Workshop Journal, 1995, 40: 16–38. Австралійський письменник і академік Корал Ленсбері пише, що суфрагістський рух у Сполученому Королівстві став тісно пов'язаний з антивівісекційним рухом. Пишучи про справу «Коричневий собака», вона стверджує, що іконографія вівісекції вразила жіночий струн. Вона стверджує, що собака, яку вівізіктували була у наморднику, прив'язана до операційного столу, — це символічне нагадування суфражисткам про голодування, через утриманя та годування в тюрмах у Брікстоні, а також жінок, яких прикували до крісла гінеколога їхні лікарі-чоловіки, для пологів, для стерилізації, як вид ліків проти істерії, і як об'єкти вивчення студентами-медиками.Lansbury, Coral. The Old Brown Dog: Women, Workers, and Vivisection in Edwardian England. The University of Wisconsin Press, 1985, pp. x and 24.
Товариство веганів, зареєстроване благодійне та найдавніше веганське товариство у світі, було засноване у Великій Британії у листопаді 1944 року Дороті Вотсон та її чоловіком Дональдом Вотсоном разом із чотирма друзями — Елсі Шріглі, Фей К. Хендерсон та її чоловіком Г. А. Хендерсом серед них. Заснування веганського товариства відзначається щорічно 1 листопада, Всесвітнього дня веганства. День була встановлена в 1994 році Луїзою Уолліс, тодішньою президентом і головою. Однак, вважається, що засноване Веганське товариство було 5 або 12 листопада 1944 року.
Перше веганське суспільство в США було засновано в 1948 році Кетрін Німмо та Рубіном Абрамовіце в Каліфорнії, які розповсюджували бюлетень Дональда Уотсона.Stepaniak 2000, pp. 6–7 ; Linda Austin and Norm Hammond, Oceano, Arcadia Publishing, 2010, p. 39 ; Freya Dinshah, «Vegan, More than a Dream» , American Vegan, Summer 2010, p. 31.
Найдавніша документально зафіксована практика стерилізація безпритульних тварин була в 1950-х роках, яку очолила активістка тварин Рут Плант у Великій БританіїEllen Perry Berkeley, TNR: Past, Present and Future: A History of the Trap-Neuter-Return Movement (2004: Alley Cat Allies), .
У 1951 році Крістін Стівенс заснувала Інститут добробуту тварин.Saxon, Wolfgang. (2002). «Christine Stevens, 84, a Friend to the Animals» . The New York Times. Retrieved February 28, 2020.
22 листопада 1954 року Товариство гуманності США було засновано Марсією Глазер, Хелен Джонс та двома чоловіками.
У 1962 році Індією була заснована Рада з питань добробуту тварин за допомогою Рукміні Деві Арундейл.
У 1964 році британська авторка Рут Гаррісон опублікувала Animal Machines, впливову критику фабричного господарства, а 10 жовтня 1965 року британська романістка Брігід Брофі видала статтю «Права тварин», опубліковану в The Sunday Times.Ryder, Richard (2000) . Animal Revolution: Changing Attitudes Towards Speciesism, pp. 5–6. Berg. Брофі написала: Зв'язок гомо сапієна з іншими тваринами є однією з невпинних експлуатацій. Ми використовуємо їх роботу; ми їх їмо і носимо. Ми використовуємо їх, щоб служити нашим забобонам: тоді як ми жертвували їх своїм богам і виривали їхні нутри, щоб передбачити майбутнє, тепер приносимо їх в жертву науці та експериментуємо над їхніми нутрищами в надії — що ми могли, таким чином, трохи чіткіше побачити сучасність . . . Нам здається неймовірним, що грецькі філософи повинні були так глибоко відрізняти правильне і неправильне, але все ж ніколи не помічали аморальності рабства. Можливо, через 3000 років це здасться настільки ж неймовірним, що ми не помічаємо аморальності власного гноблення тварин. Британський політолог Роберт Гарнер пише, що книга Рут Гаррісон та стаття Бригід Брофі призвели до вибуху інтересу до стосунків між людьми та не людьми.Garner, Robert. Animals, Politics and Morality. (2005), p. 3ff. Зокрема, статтю Брофі була виявлено в 1969 році або близько нього групою студентів аспірантури з Оксфордського університету, Рослінд та Стенлі Годлович (дружиною і чоловіком з Канади), Джон Харріс та Девід Вуд, відомі зараз як Оксфордська група. Вони вирішили зібрати симпозіум для обговорення теорії прав тварин. Приблизно в той же час британський письменник Річард Д. Райдер написав кілька листів до The Daily Telegraph з критикою експериментів на тваринах; ці листи бачила Брофі, яка зв'язала Райдера з Годловичами та Гаррісом. Згодом Гаррісон, Брофі та Райдер стали учасниками симпозіуму «Годловичі», який був опублікований у 1971 р. Як «Тварини, люди та моралі: розслідування жорстокого поводження з не людьми» (під редакцією Рослінда та Стенлі Годловича та Джона Гарріса).Godlovitch, Roslind; Godlovitch Stanley; and Harris John (1971). Animals, Men and Morals: An Inquiry into the Maltreatment of Non-humans. Victor Gollancz.
У середині 1960-х колишня англійська модель Селія Хаммонд набула розголосу за свою роботу, про стерилізацію безпритульних тварин «в той час, коли евтаназія диких котів вважалася єдиним варіантом». Хаммонд «очолювала чимало битв з місцевою владою, лікарнями, управліннями охорони навколишнього середовища», але заявила, що протягом багатьох років їй вдалося показати те, що контроль можна досягти шляхом кастрування, а не вбивства «. У 1986 році вона заснувала тваринний трест „Celia Hammond Animal Trust“ з метою відкрити недорогу клініку, що займається кастрацією, щоб контролювати популяцію диких тварин. Перша з цих клінік відкрилася в Льюїшемі в 1995 році, а друга відкрилася в Кеннінг-Тауні в 1999 році. „Celia Hammond Animal Trust“ також управляє притулком у Бреді, Східний Сассекс, для тварин, яким потрібні нові будинки. Окрім кастрації тварин, клініками (та притулками) також допомагають врятувати та переселити тварин, і тепер щорічно знаходять будинки для тисяч котів.
У 1973 р. Доктор Ширлі МакГреал заснував Міжнародну Лігу захисту приматів в Таїланді.
У 1980 році британська / американська активістка з прав тварин Інгрід Ньюкірк спільно заснувала „Люди в захисті прав тварини“.