Білий голос (, ) або білий спів (, ) — це сучасна назва, яка зазвичай використовується у Східній Європі для позначення традиційного (автентичного) стилю співу. Альтернативні назви цієї народної вокальної техніки: відкритий голос, повний голос, природний голос. В Україні частіше використовуються назви автентичний спів або традиційний спів.
Техніка Техніка ґрунтується на відкритому горлі та вільному об’ємі звучання з яскравим тембром. Вона охоплює всі голосові реєстри. Іноді наближається до контрольованого крику чи вигуку. Повітря виходить крізь повністю відкрите горло. Використовуються верхні та середні резонатори, гортанні хрящі, кістки й повітряні порожнини голови та горла. Характерною рисою цього типу голосу є його яскравість, виразність (не у значенні тембрового забарвлення)або інтенсивність. Хоча дихання можна брати у довільні моменти пісні, воно є дуже важливим елементом вираження. Сьогодні «відродження» народного співу зробило цей стиль універсальним, рівним і де-факто «плоским». Польові дослідження показують, що стиль значно складніший, ніж просто спів «у ніс» і голосно.T. Rokosz, Od folkloru do folku. Metamorfozy pieśni tradycyjnych we współczesnej kulturze, Siedlce 2009, с. 144 Він залежить головно від країни чи регіону, мовлення, тембру голосу, звучання, сольного чи поліфонічного співу та індивідуальної експресії виконавця.
Використання Такий спів практикувався з давніх часів серед сільського населення в Центральній та Східній Європі. Голосний і чистий спів походить від практики на відкритому повітрі під час роботи в полі. Гучність співу також залежала від виконання з інструментальним супроводом, адже голос виконавця мав «пробивати» музику, щоб бути почутим. Дослідники також вважали, що тривалий унісон і гучний, сильний голос мали магічну силу у традиційних культурах.
«Білий голос» застосовувався під час таких обрядів переходу, як хрещення, весілля, поховання та щорічні обрядові дійства, пов’язані з аграрним циклом, хороводи, як у великих громадах, так і в невеликих просторах.
Найвідоміші сучасні гурти, що продовжують цю традицію (але не походять із сіл, а складаються переважно з міських співаків), це: Go_A, Древо та ДахаБраха з України; The Bulgarian Voices Angelite з Болгарії; Світлана Спадич із Сербії; Trys Keturiose з Литви, що виконують сутартінес; Warsaw Village Band, Południce та Tulia з Польщі; «Народний Праздник» (Народный Праздник) з Росії; та Guda з Білорусі.
Географія У Білорусі, Болгарії, Хорватії, Латвії, Литві, Північній Македонії, Польщі, Росії, Сербії та Україні «білий голос» є частиною поліфонічного співу. У Чехії, Польщі та Словаччині використовується монодичний спів.
Термінологія Саме поняття найбільш поширене в Польщі, де «білим співом» (śpiew biały) називають характерну для польського народного музикування манеру, при якій «повітря, що повільно виштовхується через діафрагму, виходить через максимально відкрите горло». Як синонімічна використовується назва «співокрик» (śpiewokrzyk) Цією назвою послугуються і польські гурти, що проводять майстер-класи виконання народної музики . Разом з тим, польські дослідники підкреслюють, що вивчаючи польське традиційне виконавство, у селах не спостерігають єдиної манери співу, а відтак і універсальність техніки «білого співу» підлягає верифікації
В російській літературі термін «білий звук» («белый звук»), пояснюється як відкритий, плоский співацький звук, акустично обумовлений звучанням верхніх гармонік і недостатнім — нижньої форманти, що надає звукові глибину і округлість, при цьому вказується на його характерність для народних колективів і неприйнятність — для академічних виконавцівСловарь музыкальных терминов / сост. Е. А. Яных. — С48 М.: АСТ; Донецк: Агата, 2009. — 320 с.
В українській літературі епітет «білий спів» зустрічається рідко і щодо різних явищ. Так, Роман Горак «білим співом» називає такі різні явища, як жіночий спів в карпатських селах, голоси співачок Ніни Матвієнко та Квітки ЦісикКвітка Цісик / Ігор Коляда, Юлія Коляда, Павло Юрчишин; худож.-оформлювач О. А. Гугалова-Мєшкова. — Харків: Фоліо, 2019. — с.83 — (Знамениті українці) В той же час в дисертації випускниці Одеської музичної академії Чжан Мао «так званий білий спів» згадується у зв'язку з ренесансно-бароковою епохоюЧжан Мяо. Вокально-виконавські чинники оперного стилю: інтонаційно-мелодійна типологія [Текст]: дис. … канд. мистецтвознавства : 17.00.03 / Чжан Мяо ; Одес. нац. муз. акад. ім. А. В. Нежданової. — Одеса, 2019. — 194 с..
Див. також Багатоголосся Горловий спів Українська народна музика
Примітки