Битва біля Жданої гори — бій 26 січня 1135 року між новгородським військом на чолі з Всеволодом і Ізяславом Мстиславичами і військами суздальського князя Юрія Долгорукого, де перемогу здобуло Суздальське князівство.
Ждана гора розташована біля сільця Кузьминка і села Кубринськ у болотистій поймі серед пагорбів у річки Дубець при її впадінні у річку Кубрь на південному заході Переславського району на півдні Ярославської області.
Передумови Витоки конфлікту лежали в боротьбі синів Мстислава Володимировича Великого проти молодших Володимировичів за волості після смерті свого батька (1132). Всеволод Мстиславич, а потім і його брат Ізяслав Мстиславич були вигнані з Переяславського князівства, потім Ізяслав був вигнаний з Турівського князівства і вирушив до брата в Новгородське князівство. Всеволод пішов війною проти Суздальського князівства з метою посадити брата Ізяслава на князювання в Ростові.
Приводом для битви послужив хліб, який суздальці стали відпускати з Опілля в Новгород за завищеними цінами і обкладати провезення товарів новгородських купців великими митами. Велике новгородське військо вийшло з Новгорода 31 грудня і рухалося річками, вкритими кригою. До Жданої гори вони дісталися річкою Дубна, Заболотським озером, Сулоті і КубріДоклады Переславль-Залесского научно-просветительного общества. Переславль-Залесский, 1926. Выпуск 15. С. 67..
Битви Бій стався 26 січня 1135 року, коли Новгородське військо зайняло гору, тоді суздальські війська вишукалися для нападу на неї. Для зменшення втрат відрядили суздальського воєводу Якуна Короба з 500 особами в тил новгородців. Новгородці, розділились на 3 полки й кинулися з висот та почали тіснити суздальське військо. Ними було збито суздальський княжий стяг. У цей час Короб напав на новгородські полки з тилу і зім'яв їх. Суздальці підбадьорилися і розбили ворога вщент; були вбиті головні новгородські вожді: посадник «чоловік хоробрий» Іванко, тисяцький Петрило Микулич і безліч воїнів. Багатий обоз став здобиччю суздальців. Як розповідає літопис Того же лѣта, зимѣ, князь Всеволодъ Мстиславичь иде ратью съ Нѣмцы и со всею силою Новгородцкою на Суздаль и на Ростовъ; и бысть имъ путь стропотокъ зѣло: насташа бо дніе злы, вѣтри силни и віалици страшны зѣло; и срѣтиша ихъ Суздалци и Ростовцы на Жданѣ горѣ, и бишася тамо на Жданѣ горѣ крѣпко, и много зла сътворися Новгородцемъ, и убиша мужа славна посадника их Иванка Данкова, и Жиряту Якунова, и Петрила Никулича, и Даншу Якшича, и много добрыхъ и храбрыхъ мужей Новгородцевъ побиша, и многи крови христіаньскіа проліашася. И бѣжаша Новгородци и со княземъ ихъ къ Новугороду, и пришедше въ Новъгородъ начаша молвити о Суздальстѣй войнѣ на князя Всеволода Мстиславича; онъ же умысли бѣжати въ Нѣмци.
Результати битви Битва біля Жданої гори була марна для Новгородської держави, проте вплинула на вчинки Юрія Долгорукого. Бій був однією з причин до того, щоб зміцнити західні і південно-західні кордони Володимирського князівства. Незабаром після битви на Жданій горі князь Юрій у 1135 році закриває гирло Волзької Нерлі фортецею Костянтин, у 1147 році зводить дерев'яний кремль у торгово-ремісничому селищі на річці Москва, що згодом стає містом Москва, у 1152 році ставить центральну фортецю в Переяславі-Заліському (1152) й у 1154 році невелику фортецю в Дмитрові для надійного захисту шляхів по річках Дубна і ЯхромаВасильев, С. Д. Памятники истории в окрестностях Переславля-Залесского / С. Д. Васильев. Ярославль, 1968..
У самому Новгороді після невдалого походу князь Всеволод і єпископ Нифонт побудували кам'яну церкву Успіння на Торгу на пам'ять покійних або убитих під час битви на Жданій горі. Церква ця будувалася протягом дев'яти років і була закінчена 1144 рокуМакарий, архимандрит. Археологическое описание церковных древностей в Новгороде и его окрестностях. М.: в типографии В. Готье, 1860. Часть 1. С. 364—365..
Через втечі Всеволода Мстиславича з полю бою новгородське віче 28 травня 1136 року позбавило його новгородського столу, що прийнято вважати початком республіканського періоду в історії Новгородської землі.
Пам'ять Про цей бій в день пам'яті Йосипа єпископа Солунського нагадує давно зруйнований Осипов монастир на річці Кубра, тепер село Осипова пустиньТруды Переславль-Залесского историко-художественного и краеведного музея. Переславль-Залесский, 1929. Т. 12. С. 78..
Текстологічна критика Усі найдавніші літописи, що датуються XIV-XV ст. (200-300 років після битви), згадують цю битву дуже коротко - декількома реченнями. Немає точної календарної дати та різняться роки битви. Окрім того, в цих літописах різняться дані про те, хто саме був суперником новгородців.
Так, Лавреніївський, Радзивіллівський, Московсько-Академічний рукописи та Літопис Авраамки стверджують, що битва відбулась у 1135 році між новгородцями та ростовцями.
Натомість, Іпатіївський літопис стверджує, що битва відбулась у 1137 році між новгородцями та суздальцями.
Новгородські літописи стверджують, що битва відбулась у 1134 році під час походу новгородського князя Всеволода на Суздаль.
Жоден з цих літописів не згадує, який саме князь протистояв новгородському Всеволоду. Немає згадувань ні Юрія Долгорукого, ні будь-якого іншого князя.
Лише більш пізні літописи XVI століття місять більш детальні описи битви, які виникли в результаті літературного розвитку даної літописної розповіді.
Примітки