Мовна політика в Латвії — частина процесу політичного розвитку Латвії, який регулює прийнятий у 2000 році (). У рамках мовної політики численні групи інтересів мешканців Латвійської Республіки ведуть діяльність для досягнення своїх національних та інших цілей. На мовну політику в Латвії значно вплинули історичні події ще до заснування Латвійської Республіки у 1918 році.

4 та 114 статті Конституції Латвії закріплюють латиську мову як державну і гарантують права національних меншин на збереження і розвиток своїх мов. Лівська мова згідно із Законом про державну мову визнана «мовою корінного (автохтонного) населення», а латгальська перебуває під захистом як «історичний варіант латиської мови». Всі інші мови згідно із Законом (у т.ч. російська мова, яка є рідною для більше, ніж третини населення) є іноземними.Результати перепису населения 2000 року Серед інших мов національних меншин виділяються білоруська, українська, литовська, польська та циганська.

Преамбула до Закону про державну мову включає у себе такі цілі, як інтеграція національних менших з повагою їх прав на використання рідної або іншої мови, а також посилення впливу латиської мови на культурне середовище Латвії шляхом швидшої інтеграції у суспільство.State Language Law

Основи регулювання Державна мова () у Латвії — латиська. Її статус є чинним з 1988 року після ухвалення відповідного закону Верховною радою Латвійської РСР.LATVIJAS PSR AUGSTĀKĀS PADOMES. LĒMUMS PAR LATVIEŠU VALODAS STATUSU У 1992 році поправки до закону 1988 року зміцнили позицію латиської мови. У мовному законі від 1999 року у статті 5 оговорені лівська та латгальська мова як ті, що знаходяться під загрозою зникнення; всі інші мови визнані іноземними. З 1988 року у статті 4 Конституції Латвії прописаний офіційний статус латиської мови, з 2002 року члени Сейму зобов'язуються докладати зусиль для збереження латиської мови як єдиної державної (стаття 18). Стаття 14 гарантує право людини отримувати латиською мовою відповіді на звернення до уряду. Станом на 2017 рік не вносилося жодних поправок до Закону про державну мову, прийнятого у 1999 році.

У 1995 році Латвія підписала, а у 2005 році ратифікувала Рамкову конвенцію про захист національних меншин, проте при ратифікації Сейм обмежив реалізацію статей 10 та 11. Станом на 2008 рік Латвія не планувала долучення до Європейської хартії регіональних мов.Third report on Latvia by the European Commission against Racism and Intolerance, 2008

Мовну політику у Латвії здійснюють такі спеціальні органи, як Комісія з державної мови (підпорядковується президентові Латвії), яка вносить пропозиції; Центр державної мови (підпорядковується Міністерству юстиції), що стягує штрафи за правопорушення та перекладає міжнародні документи; Агентство латиської мови (підпорядковується Міністерству освіти та науки), що надає консультації та можливості вивчення латиської мови, а також аналізує ситуацію та розробляє навчальні посібники.

Використання мов у державному секторі

З 2000 року згідно зі статтею 10 ухваленого Закону про державну мову подача звернень до урядових установ та державних підприємств можлива лише латиською мовою (за винятком служб екстреної допомоги, звернень іноземних громадян тощо). З 1992 по 2000 роки згідно зі старим законом про мову 1992 року уряд приймав документи російською, англійською та німецькою, відповідаючи тією ж самою мовою, якою надійшло звернення.Статті 8 та 9 мовного закону 1992 року Для обрання до Сейму Латвії та муніципальних рад у громадян раніше в обов'язковому порядку перевіряли рівень володіння латиською мовою, що був заявлений в документах, але після того, як Латвія програла справу І. Подколзіної в ЄСПЛ та справу А. Ігнатане в комітеті ООН, вимога про обов'язкову перевірку була скасована.Жданова Д. ООН встала на защиту «Равноправия», «Час» 10.08.01. Втім, депутата Сейму або члена місцевої ради можуть позбавити мандату у випадку, якщо його володіння мовою виявиться недостатнім.RULES OF PROCEDURE OF THE SAEIMA. SECTION 18 Закон про статус члена республіканської міської або муніципальної ради, стаття 4

Стаття 19 закону передбачає написання імен та прізвищ у латиській формі, що спричиняло певні незручності для громадян країни. До ЄСПЛ були подані справи Лідії Кухарець та Юти Менцен, прізвища яких були змінені на Кухареца та Менцена відповідно. Латвійський Конституційний Суд у 2001 році визнав, що ніяких порушень скоєно не було,Constitutional Court of Latvia judgment in case No. 2001-04-0103 а у 2004 році ЄСПЛ визнав скарги недопустимими.Дело номер 71557/01 Дело номер 71074/01 У 2007 році до Комітету ООН з прав людини подав скаргу , який виграв справу у 2010 році.MINELRES: Communication to the UN HRC: minority names spelling in Latvia

Згідно зі статтею 18 всі топоніми оформлюються лише латиською мовою (окрім , де також використовується лівська мова). Згідно із законом про електронні ЗМІ (стаття 66) обов'язковим є використання латиської мови на перших державних теле- та радіоканалах, на других каналах можливе використання інших мов наряду з латиською.

Латвія позиціонує себе як демократичну національну державу,State programme "Social integration in Latvia" – see p. 8Guidelines of cultural policy 2006–2015 "Nation state" виступаючи за соціальну інтеграцію на базі латиської мови,Програма «Національна держава» на 2006-2015 роки але при цьому визнає справедливим різноманіття мов.Державна программа соціальної інтеграції в Латвії {[ref-lv}}Guidelines of the State Language Policy for 2005—2014 Партія «Єдність», що представляла більшість парламентської коаліції у 2011 році, також описує Латвію як національну державу. Ідея національної держави, у якому «мова=нація» розглядається як ядро та головна рушійна сила мовної політики латвійської держави.Dilāns G. Valodas politika — vai 2004. gada reformas dziļākais pamatojums ir objektīvi analizēts?

Критики проводять паралелі між діяльністю уряду Латвії та асиміляцією мовних меншин в інших країнах.Dilāns G. Valodas plānošanas politika un integrācija Latvijā pēc 1990. gada Джеймс Г'юз, що читає у Лондонській школі економіки та політичних наук лекції з компаративної політики, відзначає росіян в Латвії як найбільшу мовну меншину в Європі та вважає, що латвійські мовні закони не дотримуються прав російськомовного населення та суперечать багатьом положенням у міжнародній практиці із захисту національних меншин. Журналіст газети «Московские новости» Наталя Пуліна називає росіян Латвії найбільшою мовною меншиною Євросоюзу, чия мова не є державною. Журналіст BBC Енгус Роксберг у 2005 році зазначив, що частка російськомовних латвійців співставна із часткою франкомовних бельгійців, і у них є таке саме право на отримання освіти рідною мовою та її використання, як у шведів в Фінляндії.

Згідно з неофіційним опитуванням, проведеним Балтійським інститутом соціальних наук у 2004 роціEthnopolitical tension in Latvia: looking for solving the conflict — see p. 39 , більшість (77%) етнічних латишів були проти (56%) або здебільшого проти (21%) надання російській мові статусу другої державної мови, у той час як більшість (87%) росіян підтримували (59%) або здебільшого підтримували (28%) такий статус; більшість (75%) представників інших національностей також підтримували (40%) або здебільшого підтримували (35%) надання російській мові статусу другої державної. Було опитано 1018 респондентів, 51% яких підтримували або скоріше підтримували офіційний статус російської мови, у той час, як 44% були проти або скоріше проти цього.

Тим не менше національно спрямовані латиські політики послідовно добивалися зменшення використання російської мови, передусім звертаючи увагу на . У відповідь на чергову пропозицію Національного об'єднання первести всі школи лише на латиську мову навчання партія ініціювала збір підписів за російську мову як другу державну. Метою цієї акції було продемонструвати міжнародному товариству масовий попит на російську мову та необхідність дотримання прав російськомовних мешканців Латвії.

18 лютого 2012 року в Латвії відбувся референдум щодо проєкту внесення поправок в Конституцію Латвії, що робили російську мову другою державною. За ці поправки висловилися 273 347 громадян Латвії — майже всі представники національних меншин, оскільки російських громадян на той момент у країні було всього 160 тисяч. 74,8% осіб, що взяли участь в референдумі, проголосували проти, тому запропоновані поправки прийняті не були.

Серед політичних партій Російський союз Латвії пропонує у своїй програмі забезпечити офіційний статус російської мови в областях, де вона є рідною для більше ніж 20% населення. У проєкті своєї політичної програми,HC programme project – section "Cultural and language diversity": Russian , Latvian Центр злагоди пропонує надати другий офіційний статус латгальській та російській мовам у друкованих медіа, громадській сфері та освіті (для російської мови також передбачена можливість її використання для комунікації з урядом), наголошуючи свою підтримку основної державної мови. Обидві ці партії перебувають у постійній опозиції на державному рівні.

Використання мов у приватній сфері Закон про електронні ЗМІ (стаття 32) передбачає, що електронні ЗМІ для привілейованого статусу національних або регіональних мають забезпечувати латиською мовою щонайменше 65% мовлення. Стаття 28 того самого закону передбачає обов'язкове дублювання або субтитри латиською мовою для всіх інозених фільмів та передач, що транслюються на латвійському телебаченні (за винятком новин, прямих репортажів, програм про вивчення мови та перекладного контенту). Аналогічні вимоги відносяться до кінотеатрів згідно зі статтею 17 Закону про державну мову. До розгляду у Конституційному суді заяв 24 депутатів фракції «ЗаПЧЕЛ» від 2003 року мовлення мовами меншин було обмежене на телебаченні та радіо 25% (до 1998 року частка складала 30%). Мовлення мовами національних меншин наразі здійснюється лише приватними теле- та радіомовниками.

Рівні володіння латиською мовою визначені для більше тисячі професій та посад згідно зі статтею 6 Закону про державну мову. Існує 6 рівнів та два списки професій (довший для громадського та коротший для приватного секторів), кожному із яких відповідає свій рівень.Кабинета министров № 733 от 07.07.2009 Для осіб, що не отримували освіту в Латвії та не є особами з обмеженими можливостями, екзамен на знання латиської мови для роботи в Латвії є обов'язковим; тих, хто не складе екзамен на потрібний рівень, можуть оштрафувати. Дослідження біржі праці показують, що досить великий попит є на осіб, що володіють латиською, російською та англійською мовами.Valodu prasmes ietekme uz ekonomiski aktīvo iedzīvotāju dzīves kvalitāti

Згідно зі статтею 11 Закону про державну мову організатори громадських подій мають поширити латиською мовою інформацію, що стосується громадських інтересів (громадська безпека чи охорона здоров'я, згідно зі статтею 2). Те саме стосується плакатів, бігбордів та вказівників (стаття 21). Раніше організатори також мали надавати переклад усієї інформації латиською; винятки існували для представників національних меншин та релігійних організацій. У 1997 році закон про мітинги, процесії та пікети надав вільний вибір мови зустрічей, пікетів та процесій (стаття 19).

Незалежно від офіційних правових регуляцій російська мова лишається другою найвживанішою мовою у країні. Головні латвійські інтернет-ресурси, наприклад, Delfi або tvnet.lv, ведуться російською та латиською мовами. Банки, зокрема Swedbank, обслуговують своїх клієнтів латиською, російською та англійською мовами. Російською та англійською мовами також ведуться сторінки Кабінету міністрів та президента Латвії.

Історія

Період латинської мови