Санкт-Петербурзька духовна семінарія — вищий навчальний заклад Санкт-Петербурзької єпархії Російської православної церкви, що готує священно- і церковнослужителів.
Історія У 1721, за наказом Петра I, архієпископом Новгородським Феодосієм Яновським при Олександро-Невському монастирі була заснована Слов'янська школа для навчання абетці, письму, арфі, арифметиці, граматиці і тлумачення євангельських блаженств.
У 1725 Слов'янська школа була перейменована на Слов'яно-греко-латинську семінарію. Учні набиралися з різних прошарків; їхня кількість сягала 100; вони писали і читали проповіді, вправлялися в диспутах; іноді йшли в російські місії за кордоном, в університет при Академії наук, в Колегію іноземних справ, в комісію із заснування народних училищ в Російській імперії, в головне народне училище.
У 1788 семінарія була перейменована на Головну семінарію, куди викликалися кращі вихованці з інших семінарій для приготування до викладацької роботи.
Коло предметів викладання було розширене. Семінарія містилася в корпусі біля церкви князя Феодора в Олександро-Невському монастирі.
У 1797 — 1809 носила назву Олександро-Невської академії.
Єпархіальним архієреям пропонувалося відправляти в академію кожні два роки по двоє кращих учнів.
В результаті загальної реформи духовної освіти на початку 1809 року академія була розділена на три навчальні заклади, які розміщувалися раніше в Олександро-Невській лаврі: Санкт-Петербурзьку духовну академію (вища школа), Санкт-Петербурзьку духовну семінарію (середня школа) і Олександро-Невське духовне училище (нижча школа).
У 1841 семінарія була переведена за стіни монастиря в нову окрему будівлю, побудовану за проектом архітектора А. Щедріна, в якому вона розміщується і дотепер. Семінарський храм освятили в ім'я св. апостола Іоанна Богослова (спочатку був суміщений з актовим залом; в 1888 перенесений на верхній поверх прибудованого до будівлі семінарії церковного флігеля).
З перейменуванням Санкт-Петербурга в Петроград семінарія стала іменуватися Петроградською.
У 1918 Петроградські духовні школи були закриті.
У 1946 духовна семінарія, що називалася тепер Ленінградською, була знову відкрита. З цього року і понині Санкт-Петербурзькі духовні академія і семінарія здійснюють свою діяльність в будівлі колишньої Петроградської духовної семінарії.
Ректори
ієромонах Гавриїл Кременецький (1743—1748) ієродиякон Никодим Пученков (1748—1756) ієромонах Сильвестр Страгородський (1756—1757) ієромонах Іоаникій Святковський, в. о. ієромонах Гавриїл Огінський, в. о. ієромонах Арсеній Верещагін, в. о. архімандрит Ісаія Германовський (1765−1770) архімандрит Веніамін Краснопевков-Румовський (1770—1774) архімандрит Іоанникій Орловський (1774−1783) Веніамін Багрянський (1782 — ?) Іннокентій Дубравицький (12 октября 1788—1795) Антоній Знаменський (1795—1799) Флавіан Ласкін (5 лютого 1804 — 2 лютого 1808) Анатолій Максимович (1809—1812) Мефодій Пишнячевський (1812—1813) Іннокентій Смірнов (вересень 1813—1819) Полікарп Гайтанніков (1819—1824) Нафанаїл Павловський (1827) Владімір Алявдін (15 жовтня 1827 — 25 вересня 1829) Макарій Зімін (1836—1838) Афанасій Соколов (7 березня 1838 — 25 червня 1841) Феогност Лебедєв (24.07.1841 — 1848) Христофор Еммауський (21 жовтня 1848 — 8 лютого 1849) Іоанникій Горський (2 квітня 1850 — 16 січня 1855) Нектарій Надеждін (2.04.1857 — 1859) Леонтій Лебединський (17.05.1859 — 1860) Платон Троєпольський (21.03.1860 — 1864) Палладий Раєв-Писарєв (2.12.1864 — 1866) Павєл Лебедєв (20.12.1866 — 1868) Хрисанф Ретівцев (8.01.1869 — 1874) Василь Княжинський (1875—1880) Миколай Розанов (1880—1889) Миколай Налімов (21.03. 1889—1890) Антоній Храповицький (1890—1891) Питирим Окнов (11.01. 1891—1894) Іннокентій Фігуровський (1894—1895) Павєл Поспєлов (липень 1895 — листопад 1895) Мефодій Вєліканов (листопад 1897 — липень 1899) Сергій Тихоміров (липень 1899—1905) Веніямін Казанський (1905—1909) Василь Мартінсон (1910—1918) Ісидор Богоявленський (1946—1947) Олександр Осипов (1947—1948) в. о. Симеон Бичков (20 квітня 1948 — 30 червня 1952) Михайло Сперанський (1952 — 16 серпня 1966) Михайло Мудьюгін (16 серпня 1966 — 30 липня 1968) Герман Тимофеєв (28 листопада 1968 — 25 червня 1970) Мелитон Соловйов (25 червня 1970 — 26 грудня 1974) Кирил Гундяєв (26 грудня 1974 — 26 грудня 1984) Мануїл Павлов (29 грудня 1984 — 2 березня 1986) в. о. Микола Гундяєв (2 березня 1986 — 22 червня 1987) в. о. до 15 березня 1986 Владімір Сорокін (22 червня 1987 — 12 серпня 1992) в. о. до 21 серпня 1987 Василь Стойков (12 серпня 1992 — 17 липня 1996) в. о. до 19 червня 1993 Константин Горянов (17 липня 1996 — 6 жовтня 2008) Амвросій Єрмаков (з 6 жовтня 2008)
Література А. Берташ, свящ., А. Галкин. Семинарский храм Санкт-Петербургской духовной академии. СПб.: Изд-во Зимина, 2012. Памятная книжка окончивших курс в С.-Петербургской духовной семинарии. С 1811 г. по 1895 г./ сост. Н. А. Скроботов. — : типо-лит. И. А. Фролова, 1896. — XL, 325, II с.
Посилання Санкт-Петербурзька духовна семінарія // «Древо» Санкт-Петербурзька духовна академія і семінарія на сайті patriarchia.ru.