Свята Корона або СтефанідаSowohl lat. corona wie griech. stephanos bedeuten „Kranz, Krone“. ( або Korona; або Stephana; бл. 160, в Єгипті чи Сирії — 177) — ранньохристиянська мучениця. З католицької точки зору вона — покровителька грошей, м'ясників і шукачів скарбів. Заступництву в грошових питаннях завдячує своєму імені, що німецькою мовою означає «корона», позначення різних валют.
Перекази Згідно переказу, Корона зазнала мученицької смерті у 16-ти річному віці разом із канонізованим солдатом св. Віктором Дамаським у часи переслідування християн. Св. Віктор був вояком за часів імператора Антоніна й служив у війську, ймовірно, у Єгипті. Коли його комендант довідався, що він християнин, то хотів примусити вояка, щоб він приніс жертву місцевим богам. Але відважний Христовий борець не злякався погроз і почав уголос прославляти Христа. За це взяли його на жахливі муки.
Поки Віктора мучили, Корона, яка, можливо, будучи нареченою одного з його товаришів по службі, втішала і підбадьорювала Віктора. З цієї причини її заарештували і допитували. За іншим переказом, під час ув'язнення Віктора Корона почала прославляти Христа. За те її також ув'язнили і привели до судді, що почав намовляти її зректися віри в Христа. Коли вона рішуче відкинула таку намову, мучителі Корони за наказом судді зв'язали її між двома зігнутими пальмами і розірвали надвоє, відпустивши пальми. За переказами, Віктор був обезголовлений. Інші джерела повідомляють, що Корона була дружиною Віктора.
Вшанування День спомину св. Корони — 14 травня, зрідка 20 лютого. Особливо святу вшановують в Австрії і Східній Баварії, де їй присвячені різні паломницькі місця:
Санкт-Корона-ам-Шепфль Санкт-Корона-ам-Вексель Паломницька церква св. Корони поблизу Штаудаха Паломницька церква св. Корони в однойменному районі Пассау Колишня паломницька церква св. Корони в Альтенкірхені поблизу Фронтенгаузена Каплиця св. Корони в Аржеті Паломницька церква Гандлаб
Також у середньовічному Бременському соборі, куди було перенесено 965 мощей святої, мабуть, був важливий культ св. Корони, про що тут повідомляють значки паломників і три скульптури в соборі.Alfred Löhr: Die heilige Corona und ihre mittelalterlichen Darstellungen in Bremen. In: Bremisches Jahrbuch, Band 66, Bremen 1988, S. 47–58. Також її вшановував король Оттон III, який після своєї королівської коронації у 996 році переніс мощі св. Корони разом із мощами св. Леопарда з Отріколі в Умбрії до Аахена.Helga Giersiepen: Die Inschriften des Aachener Doms. Reichert, Wiesbaden 1992, ISBN 3-88226-511-6, S. 14. Обидвоє святих стали покровителями Аахенського фонду Марії. Реліквії з раннього XI століття були знову знайдені в 1843 році.Zur Geschichte und Eigenart der mittelalterlichen Schreine siehe inschriften.net . У 1911 році їхній вміст був вбудований у новостворену святиню для св. Корони і св. Леопарда в Аахенському соборі, який наразі (березень 2020 року) реставрується.Robert Esser: Coronas Knochen liegen in der Schatzkammer , Aachener Zeitung, 18. März 2020У Страсбурзькому соборі вона зображена на вітражі XIV століття у довгій сукні, з накидкою і вуаллю, із мученицькою пальмою у лівій руці. Пізніші зображення показують, як вона дає монету жебраку або тримає грошову скриньку в правій руці. Молитва корони — це народно-магічний ритуал, який був особливо популярний у XVII-XVIII століттях і використовувався для виявлення прихованих скарбів. ЇЇ можна знайти в багатьох магічних книгах, у тому числі в 6-й та 7-й Книгах Мойсея.Corona-Gebet. In: Handwörterbuch des deutschen Aberglaubens. Band 2: C.M.B. – Frautragen. de Gruyter, Berlin 1930, Reprint 1987, ISBN 3-11-011194-2, Sp. 106 f. (). Молитва за скарби продавалася нібито магічними експертами як нібито безпечний засіб здобуття величезного багатства. Судові процеси раннього сучасного періоду, які стосуються пошуку скарбів, здебільшого не локалізують злочин у царині магії, а радше розцінюють його як шахрайство. Окрім св. Корони, також святий Христофор був популярним покровителем шукачів скарбів.
З нижньоавстрійського Санкт-Корона-ам-Вексель збереглася паломницька пісня до св. Корони «Corona hoch erhoben aus diesem Erdental»,Corona hoch erhoben aus diesem Erdental … , volksliedwerk.at, 13. März 2020, abgerufen am 16. März 2020 яку співають на мелодію пісні «Gelobt sei Jesus Christus in alle Ewigkeit».T. u. M.: Hildesheim 1736. Zitiert nach: Gotteslob. Katholisches Gebet- und Gesangbuch. Ausgabe für das Bistum Regensburg. Pustet, Regensburg 1975, Nr. 894, S. 970. Автор і час написання тексту невідомі. З Санкт-Корона-ам-Вексель повідомляють про заклики до стійкості у вірі, прохання проти негоди і поганих врожаїв та запобіганню епідемій (поголів'я худоби).Pfarre St. Corona: Geschichte , abgerufen am 16. März 2020Pfarrkirche St. Corona , Gemeinde Sankt Corona am Wechsel, abgerufen am 16. März 2020 Про це також йдеться у відповідній статті «Екуменічної енциклопедії святих», проте не зафіксовано в фаховій літературі. Внесок походить із місцевої традиції у Санкт-Корона-ам-Вексель, згідно з якою тамтешнє сільське населення молилося до св. Корони проти хворіб худоби.Klaus Graf: St. Corona ist Seuchenpatronin, echt jetzt? , Beitrag auf Archivalia-Blog.
Парафія святого Панкратія у Родінзі опублікувала новену на час пандемії коронавірусу 2019/20 із закликом до св. Корони.Novene in Seuchenzeiten , Domradio, 20. März 2020; abgerufen 22. März 2020
Література
Eduard Hoffmann-Krayer, Hanns Bächtold-Stäubli: Handwörterbuch des deutschen Aberglaubens. Band 2. Walter de Gruyter, Berlin und Leipzig 1930, Sp. 106–107 (Artikel Corona und Corona-Gebet; ).
Bartholomäus Spirkner: Zum Corona-Kult. Bauernheilige und Patronin der Schatzgräber. In: Volk und Volkstum, Jahrbuch für Volkskunde. 3, 1938, S. 300–313. Otto Wimmer, Hartmann Melzer: Lexikon der Namen und Heiligen. Nikol, Hamburg 2002, ISBN 3-933203-63-5, S. 200.
Примітки