Вільгельм Вайсс (; 31 березня 1892, Штадтштайнах — 24 лютого 1950, Вассербург-ам-Інн) — німецький публіцист і журналіст, обергрупенфюрер СА.
Біографія Син баварського податкового чиновника Карла Вайсса. У 1910 році Вільгельм Вайсс закінчив Максиміліанівську гімназію в Мюнхені, але відвідував її тільки протягом останнього року перед випуском.
Юнак обрав кар'єру військового в баварській армії. Учасник Першої світової війни на Західному фронті. У 1915 році його перевели з артилерії в авіаційний загін фортеці Мец. Під час одного з розвідувальних польотів Вайсс був серйозно поранений. У підсумку йому ампутували ліву ногу, але залишили на військовій службі. Незадовго до закінчення війни Вайсс був направлений працювати в баварське військове міністерство.
Ще в 1919 році Вайс був членом баварського регіонального відділення руху «Громадянська оборона». Завдяки цьому в 1921 році він був призначений редактором журналу Heimatland. Це періодичне видання вже тоді відрізнялося симпатіями до ідей націонал-соціалізму.
У 1922 році Вільгельм Вайсс одним з перших вступив в НСДАП. Взяв активну участь в Пивному путчі.
З 1924 по 1926 рік Вайсс працював на посаді головного редактора газети Völkischer Kurier. У 1926 році він став головним редактором щотижневого журналу Arminius. А з січня 1927 року став начальником служби в редакції головного друкованого органу НСДАП — газети Völkischer Beobachter.
У 1930 році Вайсс вступив у СА і став главою пресслужби СА. На додаток до його роботи в Völkischer Beobachter, він також став з 1931 року головним редактором антисемітського журналу Brennessel. У 1932 році одночасно з цим його призначили главою відділу листів центрального видавництва НСДАП.
У 1933 році Вайсс став заступником головного редактора Völkischer Beobachter. У 1938 році він змінив на посту головного редактора Альфреда Розенберга. Паралельно ще з 1933 року Вайсс керував Асоціацією німецької преси Рейху і був депутатом рейхстагу.
Вайс служив членом Народної судової палати, яка розглядала справи про державну зраду і політичних злочинах. У 1936 році він увійшов до керівних органів НСДАП.
Після краху Третього Рейху Вайсс був заарештований як винний у злочинах нацизму. У 1949 році в рамках денацифікації його засудили до трьох років ув'язнення в трудовому таборі, Крім того, підлягало конфіскації 30 % його власності і вводилася заборона на роботу в суді терміном на 10 років. Помер в ув'язненні.
Звання
Фанен-юнкер Лейтенант (1913) Оберлейтенант (1917) Гауптман (1920) Оберфюрер СА (1930) Группенфюрер СА (лютий 1934) Обергрупенфюрер СА (1937)
Нагороди
Залізний хрест 2-го і 1-го класу Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами Нагрудний знак пілота (Баварія) Пам'ятний знак пілота (Пруссія) Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Почесний хрест ветерана війни з мечами Почесна пов'язка СА Золотий партійний знак НСДАП Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938 року» Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі та сріблі (15 років) Почесна плакета члена Імперського сенату культури
Література
Joachim Lilla, Martin Döring, Andreas Schulz: Statisten in Uniform: Die Mitglieder des Reichstags 1933—1945. Ein biographisches Handbuch. Unter Einbeziehung der völkischen und nationalsozialistischen Reichstagsabgeordneten ab Mai 1924. Droste, Düsseldorf 2004, ISBN 3-7700-5254-4 Erich Stockhorst: 5000 Köpfe. Wer war was im 3. Reich. Arndt, Kiel 2000, ISBN 3-88741-116-1
Примітки