Laborem Exercens () — енцикліка Папи Римського Івана Павла II, опублікована 14 вересня 1981 року. Енцикліка присвячена соціальному вченню католицької церкви, що стосується найманої праці та капіталу. Приурочена до 90-річчю виходу у світ енцикліки «Rerum Novarum», чим покладено основу осучасненого соціального вчення католицької церкви, і багато в чому перегукується із подальшими папськими соціальними енцикліками.
Структура Енцикліка складається з 27 глав, розділених на 5 частин.
Вступ Праця і людина Конфлікт між працею і капіталом на сучасному етапі історії Права трудівників Духовні основи праці Висновок
Зміст Хоча енцикліка з багатьох аспектів сильно перегукується з попередніми соціальними енцикліками Пап Римських, для «Laborem Exercens» характерна спроба посилити гуманістичний аспект соціального питання й сфокусувати увагу на соціальну природу праці та гідність робітника.
Іван Павло II підкреслює, що праця — це покликання людини «з самого початку». Незважаючи на негативні наслідки тяжкої праці робота облагороджує людину.
Одна з центральних ідей енцикліки — пріоритет людини, «суб'єкта праці», над капіталом, під яким розуміється «сума речей» (грошей, знарядь виробництва та інших цінностей)«Энциклики социальные римских пап»// Учебный словарь-минимум по религиоведению под ред. профессора И. Н. Яблокова . Енцикліка відкидає розгляд людської праці виключно з точки зору його економічних цілей.
Іван Павло II підтверджує право на приватну власність, але в той же час підкреслює важливість соціальних гарантій для найманих працівників.
В енцикліці часто використовується вираз «Євангеліє праці», для підкреслення духовного виміру праці, що сягає своїм корінням у створення світу Творцем. Підкреслюється приклад самого Христа, Котрий працював теслею, і Апостол Павло також заробляв на хліб працею рук своїх.
Папа Іван Павло II захищає право на працю, право на справедливу винагороду та відповідні цьому пільги, а також право на організацію вільних професійних спілок. Примітно, що енцикліка вийшла у світ в період граничного загострення конфлікту між профспілкою «Солідарність» і комуністичною владою Польщі, тому більшість коментаторів сприйняло енергійно захист вільних профспілок в енцикліці, як підтримку руху «Солідарність».
Історія Соціальна доктрина католицької церкви, що відповідає реаліям нового часу, почала формуватися в середині XIX століття, однак остаточне її формування пов'язане з енциклікою Папи Лева XIII «Rerum Novarum», в якій вперше чітко формулювалося ставлення Католицької Церкви до таких проблем, як конфлікт найманої праці й капіталу, відношення до приватної власності, створення профспілок і соціалістичної ідеології. Енцикліка «Rerum Novarum» стала важливою віхою не тільки в соціальному вченні Католицької церкви, але і в історії руху, відомого як Християнська демократія.
Ювілеї цієї важливої енцикліки неодноразово відзначалися Папами, що випускали до ювілеїв відповідні документи. Так Папа Пій XI в 1931 році відзначив сорокову річницю цієї енцикліки документом «Quadragesimo Anno» ('у рік сороковий'). Папа Іван XXIII на 70-річний ювілей видав у 1961 році енцикліку «Mater et Magistra» ('Мати і наставниця').
Іван Павло II спочатку планував випустити енцикліку на честь 90-річного ювілею «Rerum Novarum» в травні 1981 року, проте ці плани зірвав замах на його життя 13 травня 1981 року вчинений Мехметом Алі Агджою. Під час лікування тато продовжував роботу над своєю соціальною енциклікою, і 14 вересня 1981 року його нарешті була опублікована під назвою «Laborem Exercens» (Здійснюючи працю, інший варіант перекладу Працею своїм).
Див. також Право на повагу людської гідності Соціальна доктрина католицької церкви Список енциклік
Примітки
Посилання