Ліліан Соломонівна Малкіна (; 14 липня 1938, Таллінн) — радянська, російська і чеська акторка театру та кіно.
Біографія Ліліан Малкіна народилася 1938 року в Естонії. З дитинства відвідувала драмгурток, де разом з нею навчалися Володимир Коренєв, Лариса Лужина, Віталій Коняєв.
У 1960 році закінчила Ленінградський театральний інститут імені О. Островського і стала акторкою Талліннського російського драмтеатру. Потім вона змінила багато театрів у Ленінграді та Москві:
1964—1966 роки — Театр драми і комедії «На Ливарному» (Ленінград); 1966—1967 роки — обласна філармонія; 1968—1970 роки — Московський потішний театр «Скоморох»; 1970—1971 роки — Московський театр драми і комедії на Таганці; 1972—1980 роки — Ленінградський академічний театр комедії імені М. Акімова; 1980—1984 роки — Ленінградський театр імені Ленсовета; 1984—1992 роки — Ленінградський державний театр «Експеримент».
У всіх театрах Ліліан Малкіна була щільно зайнята в репертуарі, грала гострохарактерні, комедійні ролі.
У кіно знімалася рідко, грала, головним чином, епізодичні ролі. Найбільш помітні роботи: Бабуся («Увага, черепаха!»), Фріда («Острів загиблих кораблів»), стара черниця («Руанська діва на прізвисько Пампушка»), професорка Побіяхо («Білі одежі»), Етель («По імені Барон»).
Одна з улюблених акторок Малкіної — Фаїна Раневська, з якою вона була добре знайома.
З 1992 року живе і працює в Празі (Чехія), знімається в європейському кіно і чеських телесеріалах, грає в п'яти театрах одночасно.
Визнання і нагороди У Чехії популярність прийшла до акторки після участі у фільмі «Коля», який у 1997 році отримав премію Оскар.Лилиан Малкина: «Я была Колиной бабушкой»
Приз IV фестивалю телевізійних фільмів «Сполохи» в Архангельську (Росія) за найкраще виконання жіночої ролі другого плану в серіалі «По імені Барон» (2003).
Життя та творчості Ліліан Малкіної присвячений документальний фільм «Пані Малкіна — чеська Раневська» (2008, режисер Сергій Капков).
Фільмографія
— Увага, черепаха! — бабуся Вови Васильєва 1970 — Хутірець в степу — таперша — Щоб бути щасливим! — мама Марини 1973 — Гра — Степ — Троянда — Коли йдеш — йди — Ніна Григорівна — Прийдуть страсті-мордасті — Подорож в Кавказькі гори 1981 — Куди зник Фоменко? — Коробкіна 1981 — Небезпечний вік — епізодична роль — Унікум — родичка — Острів загиблих кораблів — Фріда — Руанська діва на прізвисько Пампушка — стара черниця — Закат — мадам Ейхбаум — Білі одежі — професорка Побіяхо — Джорджино (Франція) — місіс Веннепейн — Коля (Чехія, Велика Британія, Німеччина) — Тамара — Пригоди Піноккіо (США) — праля 1999 — Щасливий Кінець (Чехія) — жебрак — По імені Барон — Етель — Три кольори любові — тітка Саші 2006 — Чарівність зла — медсестра в будинку престарілих — Грайндхаус (США) — бабуся 2007 — Хостел 2 — гримерка — Любов без правил — Фанечка
Примітки
Література Капков С. Любимые комики — М.: Алгоритм-книга, 2005. Лилиан Малкина. Артистка на экспорт. — СПб.: Балтийские сезоны, 2009. Капков С. В. Королевы смеха. Жизнь, которой не было? (серия: Лица и лицедеи). — М. Эксмо: Алгоритм, 2011. — 352 с. — ISBN 978-5-699-52042-8. — Глава «Кругленькая, весёлая и…» Лилиан Малкина С. 275—295, фильмография С. 342.
Посилання
Ліліан Малкіна: «Я була Коліною бабусею»