Януш Тишкевич власного герба (1590–1649, Ужендув) — магнат, меценат, державний та політичний діяч Речі Посполитої.
Біографія Син дідича Ходорова початку 17 ст. графа Федора (Фредерика) Тишкевича-Логойського — S. 610. , та його дружини княжни Софії Заславської, доньки воєводи волинського, онук Єжи з Котовни. Мав двох братів — Самуеля та Гєроніма, які загинули у війні з Московією та двох сестер Кристину та Барбару.
Комісар Речі Посполитої для укладення домовленостей: з козаками у 1623 та 1625 (Куруківський договірЩоденник походу проти запорізьких козаків // Коли земля стогнала / упорядник, автор передмови В. Щербак. — К. : Наукова думка, 1995. — С. 398—399. — ISBN 5-319-01072-9.) роках, з московитами у 1632.
1627 р. заснував в м. Бердичів монастир «босих кармелітів» і подарував йому чудотворний образ Божої матері, який здавна зберігався в будинку його предків. У грамоті на заснування монастиря, на спорудження при ньому кляштору Бердичів вперше називається містечком. 1630 р. дарував замок католицькому ордену «босих кармелітів» під розташування кляштора та в основу монастирського господарства.
1630 року при ньому було зруйновано православну церкву Київського замку для будівництва костелуЩербак В. Антифеодальні рухи на Україні напередодні визвольної війни 1648—1654 рр. — К. : Наукова думка, 1989. — С. 9. — ISBN 5-12-000672-8. (в обкл.). 1633 року разом з гетьманом польним коронним Марціном Казановським надали кошти для робіт з будівництва костелу Внебовзяття Пресвятої Діви Марії та монастиря в ТеребовліBetlej A. Kościoł p. w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii i klasztor OO. Karmelitów Trzewiczkowych w Trembowli // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2009. — T. 17. — 806 il. — S. 356. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-71-0. .
1636 році здійснив напад на маєтності тещі. Потім вона подала позов до Галицького земського суду на зятя стосовно нищення ним міст Язлівець, Городок, Заліщики, Чернелиця (також місцевого замку).Нагірний В. Початок та основні етапи будівництва замку // Чернелицький замок… — С. 33.
1643 року за 18 км від Бердичева у Богданівському лісі була ставка Богдана Хмельницького (донині ліс називається Богданівським). У червні 1648 р. війська під керівництвом соратника Богдана Хмельницького Максима Кривоноса, які направлялись на Зборів, завдали цілий ряд ударів військам під проводом Яреми Вишневецького (серед них були тисячі солдатів Януша Тишкевича з Бердичівського гарнізону), звільнили ряд населених пунктів Житомирщини: Бердичів, Бистрик, П'ятку, Чуднів та інші.
За даними козацьких літописів, 1648 року утискав православних у Києві, сприяв діяльності монахів-домініканців, бернардинців, єзуїтів у місті.Извлеченіе изъ козацкихъ лѣтописей / Отделъ І. Извѣстія лѣтописные // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей. — К. : типографія Е. Я. Федорова, 1874. — С. 40.
Надав кошти: для виготовлення позолоти св. Хреста Господнього (розп'яття) костелу в Любліні, для цього також було збудовано каплицю для відновлення, зміцнення будівель, фортифікування Сокальського монастиря бернардинів. монастир о.о. Бернардинів у Махнівці. для Київського колегіуму — 30000 злотих, забезпечених на маєтках в Ходорові, Бжищові; також для ордену домініканців для відновлення будівлі костелу в Житомирі для монастиря домініканців у Мурафі сприяв поселенню, проведенню діяльності домініканців у Вінниці для дівчат зі збіднілих шляхетських родин.
Посади: воєвода та генеральний староста київського краю (близько 1630 р.), староста житомирський, снятинськийTyszkiewiczowie (03) .
Учасник битв Хмельниччини, зокрема, під Костянтиновом (Росолівцями), під Пилявцями (розпочав бійВирський Д. Анонімний «Катафалк рицерський» (1650 р.) про початок козацької революції (кампанія 1648 р.) // Український історичний журнал. — 2012. — № 6 (507) (лист.—груд.). — С. 178. — ISSN 0130-5247.). Помер в Ужендуві під час повернення з коронаційного сеймуТам само. — С. 183.. Король та пани взнали про смерть воєводи 26 лютого.Новицький І. Адам Кисіль, воєвода київський // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К. : Наукова думка, 1995. — С. 356. — ISBN 5-319-01072-9.
Сім'я Одружений з дочкою Ядвіґи на БучачіNiesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci… — T. 4. — S. 422. Белжецької — внучкою Єжи ЯзловецькогоNiesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — T. 1 — S. 70. . Мав майновий конфлікт з тещеюŁoziński, W. Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku. — Lwów : nakładem księgarni H. Altenberga, 1904. — T. 2. — S. 130—131. .
Примітки
Джерела Чернелицький замок // Пам'ятки України. — К., 2015. — № 7-9 (191) (лип.—вер.). — 84 с. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 422—423.
ПопередникСтефан Хмелецький Воєвода Київський1630-1649 НаступникАдам Кисіль