ТЕС Мантуя — теплова електростанція на півночі Італії у регіоні Ломбардія, провінція Мантуя.
У 1958 році в межах проекту спорудження нафтохімічного комплексу компанії Edison ввели в дію перші два енергоблоки теплоелектроцентралі, що отримали позначення В1 та В2. В подальшому ТЕЦ неодноразово підсилили, зокрема, в 1962 та 1968 роках стали до ладу блоки В4 та В5 (котли кожного мали продуктивність по 120 тонн пари на годину), а в 1972-му став до ладу блок В6 з котлом продуктивністю 240 тонн пари на годину та паровою турбіною потужністю 56 МВт.
З плином часу застарілі потужності виводили з експлуатації, так, відомо, що в 1981 та 1983 роках зупинили блоки В1 та В2 відповідно,Allegato .18 - relazione tecnicadei processi produttivi а станом на початок 2000-х в роботі залишався тільки блок В6.
В 2005-му на майданчику ТЕЦ (що тепер вже належала компанії Enipower зі складу групи Eni, тожі як нафтохімічний комплекс опинився в руках хімічного підрозідлу тієї ж групи) ввели в експлуатацію два потужніші енергоблоки, створені за технологією комібнованого парогазового циклу. Кожен з них має одну газову турбіну з показником 260 МВт, яка через котел-утилізатор живить одну парову турбіну потужністю 130 МВт. Що стосується блоку В6, то він став виконувати функції резервного.
Загальна паливна ефективність парогазової ТЕС при виробництві електроенергії становить 56,9 %. Крім того, станція здійснює постачання теплової енергії для розташованих поруч промислових підприємств та системи центрального опалення.
Як паливо парогазова станція використовує природний газ (вперше блакитне паливо подали до Мантуї в 1950-х роках по перемичці від газопроводу Кремона – Местре, до якої в подальшому додались перемички від Тарвізіо – Серньяно та Зімелла – Мінербіо).
Зв'язок з енергомережею відбувається по ЛЕП, розрахованим на роботу із напругою 380 кВ та 220 кВ.
Примітки