Скінфаксі та Грімфаксі (Skinfaxi — «сяюча грива», Hrímfaxi — «крижана грива») — в скандинавській міфології коні, що відповідають за появу дня та ночі.
Етимологія У скандинавській міфології Грімфаксі та Скінфаксі відповідно означають гриву морозу (або «гриву льоду»Hector du Lac de la Tour d'Aurec, , Le Puy, Imprimerie de La Combe, 1807) та сяючу гриву.
Назви коней, що закінчуються «факсі» (грива), досить поширені в нордичній міфологіїJules Toutain et Société des sciences historiques et naturelles de Semur (Côte-d'Or), , A. Colin, 1917 (lire en ligne [archive]), p. 22. За словами Реґіса Бойєра, ці два імені, ймовірно, належать до скальдичної поезіїRégis Boyer, « Naissances astrales. Mythes cosmogoniques de la Scandinavie ancienne » , dans , t. I, 1988.
Міфологія Коні відігравали важливу роль у норвезькій міфології. Так, до прикладу, без Скіфаксі та Грімфаксі на Землі не було б ні світла, ні темряви, оскільки ці двоє відповідали за створення дня та ночі.
Після того, як боги створили світ, вони розмістили Сонце та Місяць у небі. Потім вони творили день і ніч. Бог Одін сказав Нотт — богині ночі, щоб та осідлала коня Грімфаксі та іздила із ним по небу. Син Нотт на ім'я Даґ отримав владу над Скінфаксі.
Походження На думку Реґіса Бойєра, міф про коней дня та ночі з давніх часів належав до скандинавської міфології, тому логічно, що Грімфаксі та Скінфаксі відносяться до вірувань набагато давніших, ніж ті першоджерела, в яких вони записані.
Вважається, що міф бере свій початок з релігії країн Північної Європи в добу бронзи. Ця доба має надійні докази вірувань, що стосуються коня, який стріляє сонцем у небо. Сонячна колісниця Трундгольма тягне за собою одного коня, і, можливо, другий кінь повернеться через небо із заходу на схід. Арвак і Альсвід — два коні, що тягнуть колісницю Соль — богині сонця.
Згадки Ці коні згадуються у Старшій Едді (Бесіда з Вафтрудніром):
Строфа 11 Вафтруднір мовив: "Скажи мені, Гаґнрад, якщо вже стояти волієш і мудрістю мірятись, як зветься кінь, що возить на спині день для людей?" Строфа 12 Одін промовив: "Скінфаксі зветься, він ясную днину людям везе; найкращим конем із гривою світлою вважається він у хрейдготів". Строфа 13 Вафтруднір мовив: "Скажи мені, Гаґнрад, якщо вже стояти волієш і мудрістю мірятись, хто той жеребчик, зі сходу що возить ніч для богів?" Строфа 14 Одін промовив: "Хрімфаксі той кінь, що ніч доставляє для добрих богів; піна з вудил його крапає вранці; звідти роса у долинах"
Також з'являється у версії Сноррі Стурлусона (Видіння Ґюльві):
Строфа 10: Ньорві чи Нарві звался велетень, що жив у Йотунгеймі. Була в нього донька, від народження чорна та сутінкова, на ім'я Ніч. Чоловіком її була людина на ім'я Нагльфарі, а сина їх звали Ауд. Потім був її чоловіком Анар, донька їх звалась Землею. А останнім чоловіком був Деллінґ з роду асів. Сина їх звали День і дав їм двох коней і дві колісниці й послав їх у небо, щоб раз за добу проїжджали вони всю землю. Спереду несеться Ніч, керує конем Грімфаксі... А коня Дня звали Скінфаксі...
Примітки