Девід Гарольд Вільґот Шеман (; 1924 Стокгольм — 2006, там же) — шведський кінорежисер, сценарист і письменник. Біографічні відомості Навчався в Стокгольмському університеті. З 1948 року виступав як театральний і літературний критик в газетах. Працював асистентом у режисера Інгмара Бергмана.
У 1962 році поставив свій перший фільм «Коханка» (Бібі Андерссон і Макс фон Сюдов), героїня якого полягає в любовному зв'язку з двома чоловіками. У другому його фільмі «491» (1964) група молодих людей піддає повію різним приниженням.
Скандальної популярності набула його дилогія з Лєною Нюман в головній ролі — «Я допитлива — фільм у жовтому» (1967) і «Я допитлива — фільм у синьому» (1968) — про студентку, яка бере інтерв'ю у різних людей (серед них — Улоф Пальме, Мартін Лютер Кінг, Євген Євтушенко). Через сцени порнографічного характеру фільм був заборонений до показу в США.
Невдовзі після його смерті шведський апеляційний суд підтримав рішення про те, що шведський телевізійний мовник TV4 завдав шкоди «художній цілісності» робіт його та його колеги-режисера Клаеса Еріксона, вставляючи рекламні паузи в трансляції їхніх фільмів без їхньої згоди. 2003 року він був нагороджений премією Інгмара Бергмана за ведення цієї судової справи.
Фільмографія Режисер-постановник: Älskarinnan (1962, сценарист) Ingmar Bergman gör en film (1963, документальний) «Сукня» /Klänningen (1964) «491» (1964, співсценарист) «Ліжко для брата і сестри 1782» (1966, співсценарист) «Я допитлива — фільм у жовтому» (1967, сценарист) «Я допитлива — фільм у синьому» (1968, сценарист) Ni ljuger (1969, співсценарист) Lyckliga skitar (1970, співсценарист) Fallgropen (1989, сценарист) та ін.
Примітки
Посилання