Георгій Іванов Іванов (справж. прізвище Какалов, ; ) — перший болгарський космонавт. Генерал-лейтенант (2004). Герой Радянського Союзу. Кавалер ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (1979). Герой Народної Республіки Болгарія, кавалер ордена Георгія Димитрова (1979), кандидат фізичних наук (1984).

Біографія У 1964 році закінчив Вище народне військово-повітряне училище імені Георгія Бенковського, отримавши звання лейтенанта, після чого служив пілотом-інструктором в училищі. З 1968 по 1975 рік служив командиром ескадрильї ППО. З 1975 року по 1978 рік служив командиром винищувальної ескадрильї (льотчик-винищувач першого класу).

У 1977 році брав участь у відборі кандидатів від Болгарії для радянсько-болгарської космічного польоту за програмою «Інтеркосмос». У січні 1978 року був направлений разом з ще трьома представниками НРБ для одержання остаточного висновку Головної медичної комісії в СРСР. Пізніше був відібраний як один із двох кандидатів від Болгарії для підготовки до космічного польоту. З березня 1978 року проходив загальнокосмічну підготовку в Центрі підготовки космонавтів (ЦПК) імені Ю. А. Гагаріна.

Після здійснення космічного польоту продовжив нести військову службу, був інспектором ВПС Болгарії. Обирався до Великих народних зборів Республіки Болгарія. На початку 1990-х рр. брав участь у створенні приватної авіакомпанії «Ейр Софія», був керуючим директором.

Космічний політ

Для здійснення спільного радянсько-болгарської космічного польоту за програмою «Інтеркосмос» були відібрані два претенденти — Александр Александров і Георгій Какалов. Призначення до складу основного екіпажу космічного корабля «Союз-33» отримав Какалов. Але за наполяганням радянської сторони через неблагозвучність взяв прізвище ІвановНовости космонавтики, № 4, 2009.Какал — назва волоського горіха деякими південними мовами. В українській та російській мовах слово «какал» (дитяче, непристойне) має значення «справляв нужду», «здійснювати дефекацію», тому прізвище є немилозвучним.. Командиром корабля став радянський космонавт Микола Рукавишніков, для якого цей політ став третім у кар'єрі. Запуск відбувся 10 квітня 1979 року.. Заплановане стикування зі станцією «Салют-6» зірвалося через поломки в двигуні корабля. Було прийнято рішення про повернення. При аварійному спуску на Землю, відчуваючи багаторазові перевантаження (до 10 g), на 31-му витку 12 квітня екіпаж приземлився за 320 км на південний схід від міста Джезказган. Тривалість польоту склала 1 добу 23 години 1 хвилину. 13 квітня 1979 року Іванову Георгію було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

У 1986 році Георгій Іванов також був кандидатом на політ, але не пройшов відбір.

Нагороди

Звання «Герой Народної Республіки Болгарія» та орден «Георгій Димитров» (1979). Звання «Герой Радянського Союзу» та орден Леніна (1979). Орден «Стара Планина», першого ступеня, з мечами (2004). Звання «Почесний громадянин Ловеча» від 29 квітня 1979 р. за політ на космічному кораблі «Союз 33». Медаль «За заслуги в освоєнні космосу» (12 квітня 2011 року, Росія) — за великий внесок у розвиток міжнародного співробітництва в галузі пілотованої космонавтикиУказ Президента Российской Федерации от 12 апреля 2011 года № 435 «О награждении медалью „За заслуги в освоении космоса“» ..

Особисте життя Двічі був одружений. У першому шлюбі (з Наталією Русановою) народилася донька Ані ( 1967). Розлучилися у 1982 році. Вдруге одружився Георгій з Лідією. Народився син Іван ( 1984).

Його хобі — катання на лижах, риболовля та гольф.

Георгій Іванов є членом АСЕ — Асоціації космічних дослідників. Він заснував Фонд «Майбутнє у космосі».

Примітки

Посилання Стаття на сайті «Космічної енциклопедії» .