Надія Олександрівна Сироте́нко ( 28 вересня 1920, Конотоп — 7 квітня 2005) — український живописець; член Спілки художників України з 1960 року . Дочка художника Олександра Сиротенка, дружина художника Оленксандра Вовка, мати художника Сергія Вовка.
Біографія Народилася 28 вересня 1920 року в місті Конотопі (тепер Сумська область, Україна). Навчалася в Київській художній школі. Брала участь в Другій світовій війні в складі партизанського загонуБібліотека українського мистецтва.. Впродовж 1944—1951 років навчалася в Київському художньому інституті (викладачі Олександр Фомін, Ілля Штільман, Олексій Шовкуненко, Карпо Трохименко).
1955 року Надія Олександрівна разом з чоловіком побувала на будівництві славнозвісної Каховської ГЕС, де молоді художники зробили серії етюдів.
Жила в Києві. Померла художниця 7 квітня 2005 року.
Творчість Працювала в галузі станкового живопису. Автор пейзажів і натюрмортів. «Улюбленим мотивом у Н. Сиротенко протягом усього життя були квіти, які вона нерідко поєднувала у композиціях з фруктами, посудом, керамікою, тканинами. Завжди щільно заповнене живописне тло її полотен грає плямами сонячного світла, а предмети тогочасного небагатого побуту виглядають мов вишукані витвори прикладного мистецтва»Мрії та долі. Живопис, графіка, скульптура українських художниць : альбом / упоряд. О. старшинова ; вст. стаття Г. Алавердова. — Київ, 2019. — С. 160. — ISBN 978-617-7778-06-5.Серед робіт: «Вечір» (1954); «Натюрморт. Яблука» (1956); «Натюрморт з полуницями» (1957); «Поблизу Канева» (1961, у співавторстві з Олександром Вовком); «Букринський плацдарм». З 1954 року брала участь в українських республіканських виставках.
Картини художниці зберігаються в Національному художньому музеї України, інших вітчизняних музеях, приватних колекціях.
Галерея
Примітки
Література
Три покоління. Живопис. Графіка. Олександр Сиротенко. Надія Сиротенко. Олександр Вовк. Сергій Вовк / авт.-упоряд. Г. Алавердова. — Київ : Амон-Ра, 2007. — 64 с. : іл. — ISBN 958-966-96756-0-6; Надія Сиротенко. Живопис : [каталог виставки] / вст. стаття Г. Алавердова. — Київ, 2010. — 20 с. : іл.