Олександр Павлович Чехов ( , ст. Велика Міцна під Таганрогом — , Санкт-Петербург) — прозаїк, публіцист, мемуарист. Старший брат Антона Павловича Чехова і Миколи Павловича Чехова, батько актора і режисера Михайла Олександровича Чехова.

Біографія Народився Олександр Чехов 10 (22) серпня 1855 року в міщансько-купецькій родині. Батько — Павло Єгорович Чехов (1825—1898), мати — Євгенія Яківна Чехова, уроджена Морозова (1835—1919).

Навчався в Таганрозькій чоловічій гімназії, яку в 1875 році закінчив зі срібною медаллю.

Вищу освіту здобув на природничому відділенні фізико-математичного факультету Московського університету, знав шість мов. У студентські роки публікувався в гумористичних часописах «Глядач», «Москва», «Будильник», що багато в чому сприяло залученню до світу столичної журналістики юного Антона Чехова.

З 1881 року жив у цивільному шлюбі з Ганною Іванівною Хрущовою-Сокольниковою (1847—1888). Двоє його синів Микола і Антон вважалися «незаконними». Вона ж у 1883 році народила Олександру Павловичу дочку Марію, яку він ласкаво називав Мося, але вона померла через пару років.

Після закінчення університету в 1882 році служив по черзі на таганрозькій (1882—1886), петербурзькій (1885) та новоросійській (1885—1886) митницях. У Таганрозі був звільнений за нову повість про зловживання місцевої митниці, яку він опублікував в одеській газеті.

У 1886 році за протекцією брата Антона влаштувався працювати до газети «Новий час». Писав під псевдонімами Агафопод, Агафопод Єдініцін, Алое, пізніше — А. Сивий.

У 1888 році Олександр Павлович овдовів, а наступного року 12 (24) липня 1889 року обвінчався в Іоанно-Предтечінській церкві слободи Лука Сумського повіту з гувернанткою своїх дітей, міщанкою м. Москва Наталією Олександрівною Гальдиною (1855—1918). В метричній книзі Олександр Павлович значиться як губернський секретар м. Санкт-Петербурга. У шлюбі народився син Михайло (1891—1955), згодом знаменитий артист.

Помер 17 (30) травня 1913 року в Санкт-Петербурзі від раку горла. Похований на Літераторських мостках Волкова кладовища в Петербурзі.

Окремо видані книги

А. П. Седой. В погоне за теплом и солнцем. — , 1913; А. Седой (Чехов). Из детства А. П. Чехова. — , 1912; А. Седой. В гостях у дедушки и бабушки. — , 1912; А. Седой (Ал. Чехов). Хорошо жить на свете! Повесть. — , 1904; А. Седой. Княжеские бриллианты [и др. рассказы]. — , 1904; А. Седой. Святочные рассказы. — , 1895; А. Седой. Птицы бездомные [и др. рассказы]. — , 1895; Александр Чехов. Исторический очерк пожарного дела в России. — , 1892.

Статті

Чехов А. Исторический момент в области современной геологии // «Исторический Вестник». — 1901. — Февраль. — Т. LXXXIII.

Примітки

Джерела Шапочка Е. А. Чехов Александр Павлович // Энциклопедия Таганрога. — Ростов-на-Дону: Ростиздат, 2003. — 424 с. — ISBN 5-7509-0662-0. Александр и Антон Чеховы. Воспоминания, переписка / Сост., подг. текста и коммент. Е. Гушанской, И. Кузьмичёва. — : Зажаров, 2012. — 960 с. — (Биографии и мемуары). — 3000 экз. — ISBN 978-5-8159-1136-9. Нехамкин Э. Суперактёр: О Михаиле Чехове. — (Русские американцы) Державний архів Сумської області, ф. 744, о.1. спр. 87, стор. 287, запис №16.

Посилання

Твори Чехова на сайті Lib.ru: Класика «В гостях у дідуся і бабусі» — історія подорожі Саші та Антоші Чехових до далекого села