Максим Іванович Дикунов (; нар. 5 березня 1973, Воронеж) — російський скульптор, котрий працює в техніці фігуративного мистецтва, з характерним для цього напряму гротеском.
Біографія Максим народився в 1973 році у родині відомих воронезьких скульпторів Івана Дикунова та Ельзи ПакИмена Воронежа — 425. История города продолжается // Сборник. Воронеж, 2012..
З 1980 по 1990 рік навчався в школі № 58 міста Воронежа, нині — гімназія ім. М. Г. Басова, а з 1989 по 1992 рік — у Воронезькому художньому училищі.
У 1992 році вступив, а в 1998-му закінчив Московський державний академічний художній інститут імені В.І. Сурикова, де навчався в майстерні професора М. В. Переяславця. Після закінчення інституту працював у скульптора Л. М. Баранова. З 1998 по 2002 рік — художник в Будинку культури «Рубльово».
З 2003 року розпочав викладацьку діяльність у Воронезькому державному педагогічному університеті на кафедрі образотворчого мистецтва.
На даний час проживає і працює у Воронежі.
Творчість Улюбленим напрямом у творчості Максима Дикунова є фігуративізм, яскравим представником якого можна також назвати знаменитого колумбійського скульптора Фернандо Ботеро.
Найвідомішими роботами М. Дикунова є пам'ятники В. Висоцькому, С. Маршаку, Д. Веневітинову, фігури ангелів до пам'ятника Святителя Митрофана Воронезького у Благовіщенському кафедральному соборі, скульптура коня «Яриж».
Критика Гіперболічні прийоми, характерні для фігуративного стилю М. Дикунова, часто стають предметом критики серед шанувальників класичного напряму в образотворчому мистецтві.
Галерея
Примітки
Посилання Віхров В. Скульптор Максим Дікунов про Воронеж, Батьківщину і любов Скульптура «Кінь Яриж» Незримий Маршак // Російська газета «Спосіб життя» від 10.02.2013 // ТНТ-Губернія