Марко Мілянов Попович Дрекалович (; (, Медун поблизу Подгориці — , Херцег-Новий) — чорногорський письменник, воєначальник, сенатор. Воєвода племені Кучі.
Борець за сербське національне об'єднання й звільнення від влади Османської імперії.
Біографія Із юності пішов на службу для боротьби з турками. Незабаром завдяки особистим перевагам був проведений в офіцери. Відважно бився у кількох війнах і незабаром став одним із найбільш популярних полководців і громадських діячів.
Навколо воєводи Марко Мілянова, утворився центр опору Кучі та сусідніх племен проти Османської імперії.
Воєвода Марко Мілянов разом зі своїм плем'ям Кучі, об'єднавши зусилля з чорногорським князем Ніколою у 1876 році, виступив проти Туреччини під час війни Османської імперії та Чорногорії.
У 1873 році Марко Мілянов допомагав професору Одеського (Новоросійського) університету Валтазару Богишичу збирати відомості про правові звичаї свого племені Кучі та сусідніх племен.
У 1876 році в битві на Фундині Мілянов, спільно з іншим чорногорським воєводою Іллею Пламенацем, на чолі 5000-го об'єднаного війська розбив 13000-ну турецьку армію, чим забезпечили перемогу в чорногорсько-турецькій війні 1876—1878.
У 1878 році розділив із Російською Імператорською армією славу перемоги над Туреччиною.
М. Мілянов став першим градоначальником Подгориці після звільнення.Панихида по Воеводе Марко Милянову
Однак після звільнення країни Мілянов вступив у конфлікт із князем Ніколою, повернувся в рідне село Медун, де вирішив заснувати етнографічний музей.
Творчість
Мілянов — автор багатьох творів про Чорногорію в різні історичні періоди.
Відомо, що до 50-річного віку Марко Мілянов дожив, як і більшість його співвітчизників, неписьменним. І лише переступивши піввіковий рубіж, вирішив навчитися читати та писати, щоб залишити нащадкам свої знання. До самої його смерті в 1901 році жодна з його робіт не була опублікована.
Його праці фольклорно-етнографічного характеру, присвячені героям воєн за незалежність, спрямовані на зближення братніх балканських народів, що вийшли друком лише після смерті.
Твори Мілянова — літературний пам'ятник простим чорногорським воїнам-героям, які брали участь в боротьбі за незалежність Чорногорії.
Вибрані твори Приклади людяності та геройства / Примјери чојства і јунаштва, (1901) Плем'я Кучі в народних оповіданнях і піснях / Племе Кучи у народној причи и пјесми, (1904), Життя та звичаї албанця / Живот и обичаји Арбанаса, (1908) Сербські гайдуки / Српски хајдуци Дещо про Братоножичів / Нешто о Братоножићима
Пам'ять М. Мілянову встановлено кілька пам'ятників, у тому числі в Белграді, Подгориці та Медуні. У Медуні в 1971 році був відкритий меморіальний музей, який розташований в рідному домі письменника. У 1979 році будівля музею зазнала реконструкції, проте зовнішній вигляд старого будинку залишився таким, яким він був за життя Марко Мілянова. Пошта Югославії в 1999 році і пошта Чорногорії в 2008 році випустили марки, присвячені М. Мілянову.
Цікавий факт За перемоги воєводи Марко Мілянова над турками, народ вважав героя здухачем, людиною, що володіє надприродними здібностями.
Примітки
Посилання Музей Марко Мілянова в Медуне