Егідіо Мартинович (, 19 листопада 1907, Пула — 7 серпня 1993, там само) — югославський футболіст, що грав на позиції правого крайнього нападника.

Виступав, зокрема, за загребські клуби ХАШК і «Конкордія», а також національну збірну Югославії. Дворазовий чемпіон Югославії.

Клубна кар'єра Народився у місті Пула, де виступав у складі місцевої команди «Гріон». Коли батьки переїхали до Загреба, приєднався до команди ХАШК. Оскільки в той час у складі клубу могли грати лише студенти або школярі старшої школи, Мартинович записався до музичної академії, де вивчав гру на флейті.

Пізніше виступав у команді «Желєзнічар» (Загреб). А згодом у складі ще одного загребського клубу «Конкордія». В 1930 році виграв з командою перший в її історії титул чемпіона Югославії. Для потрапляння до фінального турніру клуб посів друге місце у чемпіонаті Загреба, а потім у кваліфікації переміг «Ілірію» з Любляни (6:1, 6:0). У фінальній шістці «Конкордія» набрала 15 очок, на два випередивши «Югославію» і «Хайдук». На рахунку Мартиновича 10 матчів і один гол у фінальному турнірі й два матчі у кваліфікаціїВсі матчі чемпіонату Югославії 1930 року.

У 1931 році став з командою срібним призером чемпіонату, зігравши у фінальному турнірі 10 матчів, у яких забив 2 голиВсі матчі чемпіонату Югославії 1931 року.

В 1932 році вдруге став чемпіоном країни. «Конкордія» посіла друге місце у кваліфікаційній групі, поступившись «Хайдуку». Фінальний турнір цього разу проводився за кубковою системою. Клуб переміг у чвертьфіналі «Вікторію» (Загреб) (3:0 і 7:3, забив по голу у кожному з матчів), а у півфіналі белградську «Югославію» (0:0, 6:1, відкрив рахунок у другій грі). У фіналі «Конкордія» двічі перемогла «Хайдук» з однаковим рахунком 2:1Всі матчі фінального турніру чемпіонату Югославії 1932 року.

Четвертий раз поспіль «Конкордія» виступила у фінальному турнірі чемпіонату в 1933 році, посівши лише сьоме місцеВсі матчі фінального турніру чемпіонату Югославії 1933 року.

В 1934 році був учасником так званого Кубка семи — турніру, який організували 7 провідних клубів Югославії, як альтернативу національному чемпіонату, який у сезоні 1933/34 не був проведений через те, що клуби не досягли згоди щодо формату його проведення. «Конкордія» у цьому змаганні посіла четверте місцеВсі матчі Кубка семи.

Загалом у фінальному турнірі чемпіонату Югославії в складі «Конкордії» зіграв в 1930—1938 роках 90 матчів і забив 34 голиСтатистика виступів у чемпіонаті.

Пізніше виступав також у командах «Марсонія» (Славонський Брод) і «Вараждин». Після війни працював тренером у різних провінційних клубах. Став засновником першої футбольної школи в місті Пула, а також, разом з іншими футболістами, був серед організаторів Пульської футбольної федерації й тренерської організації міста, президентом якої й був обраний.

Виступи за збірну У 1927 році дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Югославії у товариській грі проти збірної Угорщини (0:3). Вийшов на заміну у другому таймі замість знаменитого бомбардира Драгана Йовановича. Мартинович мав італійське походження і в нього було італійське громадянство. Коли це стало відомо, його більше не запрошували до складу югославської збірної.

Проте, регулярно грав у складі збірної Загреба, взявши участь у 26 матчах. Зокрема, в 1927 році був учасником популярного в країні Кубка Югославської федерації, що проводився для збірних найбільших міст країни. Загреб був переможцем трьох попередніх розіграшів турніру, але не зумів цього разу відстояти титул. У чвертьфіналі команда перемогла збірну Осієка з рахунком 5:2 (Мартинович забив один з голів), але поступилась у півфіналі збірній Суботиці — 4:5Подробиці турніру.

Статистика виступів за збірну

Титули і досягнення Чемпіон Югославії (2): «Конкордія»: 1930, 1932 Срібний призер чемпіонату Югославії (1): «Конкордія»: 1931

Примітки

Посилання