Мухаметша Абдрахманович Бурангулов (; , с. Верхнє-Ільясово Бузулуцького повіту Самарської губернії, нині Красногвардійського району Оренбурзької області — , м. Уфа) — башкирський поет і драматург, фольклорист, класик башкирської літератури. Знавець башкирської народної творчості і збирач фольклору, Народний сесен Башкирської АРСР (1944), член Союзу письменників СРСР (1940).
Біографія Бурангулов Мухаметша Абдрахманович народився 15 грудня 1888 року в селі Верхнє-Ільясово Юмран-Табинськой волості Бузулуцького повіту Самарської губернії.
У 1901 році закінчив Старо-Юлдашевську земську школу, а в 1907 році медресе села Каргали.
У 1912-1916 рр. вчитель у Каїпкуловській сільській школі Оренбурзької губернії.
У 1916-1917 рр. інспектор сільських шкіл Бузулуцького повітового відділу народної освіти.
У 1917-1920 рр. завідувач відділу народної освіти та голова кантонного виконавчого комітету в Ток-Суранському кантоні Башкирської АРСР.
У 1921-1924 рр. працював учителем сільської школи в рідному селі.
У 1924-1937 рр. викладає башкирську мову і літературу в школах і технікумах Башкирської АРСР.
Навчався в Башкирському державному педагогічному інституті імені К.А. Тімірязєва.
В серпі 1937 року арештований вперше за звинуваченням у «башкирському буржуазному націоналізмі» та провів у тюрмі 7 місяців.
З вересня 1938 року працює в Інституті історії, мови і літератури. Тут за короткий термін Бурангулов зміг систематизувати і зібрати в Науковий фонд інституту багато фольклорних творів, у тому числі епоси «Урал-батир», «Акбузат», «Ідукай і Мурадим», «Карасакал», «Юлай і Салават» й інші, деякі з них були опубліковані.
Після прийняття ЦК ВКП(б) постанови «Про стан агітаційно-пропагандистської роботи в Башкирській партійній організації та шляхи її поліпшення» від 27 січня 1945 року Мухаметша Бурангулов знову піддався гонінням: йому і Баязиту Бікбаю інкримінувалося спотворення історії башкирського народу, допущене в деяких творах.
У 1950 році Бурангулов позбавлений всіх звань і засуджений на 10 років за звинуваченням у приналежності до антирадянської націоналістичної групи і антирадянської агітації. У 1956 році випущений на свободу, в його «справу» було зазначено: «протоколи допиту були складені 3 відділом УДБ НКВС БАРСР».
Згідно з постановою Верховного суду СРСР, 1959 році повністю реабілітований. Секретар Башобкому КПРС виступив проти відновлення в членстві у Спілці письменників і йому в цьому було відмовлено. У 1961 році Колегія Верховного суду РРФСР відмовила в реабілітації праць М. А. Бурангулова.
Творчість Зробив значний внесок у розвиток башкирської фольклористики та драматургії. Записані ним пісні, легенди і перекази, героїко-епічні сказання, опис весільних обрядів увійшли в золотий фонд башкирського фольклору, а сюжети його сценічних творів навіяні мотивами башкирських пісень-переказів, у них знайшли відображення своєрідність побуту, традицій, обрядів і повір'їв башкирів.
У 1919 році постановкою п'єси Бурангулова «Ашкадар» («Ашҡаҙар») відбулося відкриття Башкирського театру драми.
П'єси «Шаура» («Шәүрә», 1925-1948), «Башкирська весілля» («Башҡорт туйы», 1930-1939), «Ідукай і Мурадим» («Иҙеүкәй менән Мораҙым», 1940-1943) колись складали основу репертуару багатьох башкирських театрів.
Під час роботи в Башкирському науково-дослідному інституті мови і літератури, вів наукову роботу з фольклору. Ним створені праці: «Башкирські легенди», «Епос про батирів», народно-епічні поеми (кубаїри) «Вітчизняна війна», «Юлай і Салават», «Карасакал». Записував і обробляв епоси, казки, пісні, кубаїри. У їх числі епоси «Урал-батир», «Акбузат», казка «Алпамиша» та ін.
Пізніше написав на фольклорному матеріалі п'єсу «Ялан Еркей» (варіант транскрипції — «Ялан Еркай»), за яку був репресований.
Пам'ять
Постановою від 24 лютого 2004 року Уряду Башкортостану, Башкирскому ліцею р.п. Раєвський Альшеєвського району Республіки Башкортостан присвоєно ім'я Мухаметші Бурангулова. Біля навчального закладу встановлено його бюст. У м. Уфі на будинку по вулиці Мінгажева, в якому жив сесен, встановлена меморіальна дошка. 25 травня 2012 року в м. Сібай встановлений бюст Мухаметші Бурангулова . У травні 2012 року Спілка письменників Республіки Башкортостан заснувала Премію імені М. Бурангулова:Информация ИА Башинформ : Іменем Мухаметші Бурангулова названа вулиця і башкирська бібліотека № 1 в місті Мелеуз Республіки Башкортостан.
Посилання Мухаметша Бурангулов // Башкиры Ток-Чурана и Иргиз-Камелика История башкирских родов: Табын. Ч.3
Примітки