Однією з нагальних проблем освітнього простору є урізноманітнення навчального процесу, активізація пізнавальної діяльності учнів, розширення сфери їх інтересів. Це потребує впровадження новітніх форм, методів та технологій навчання. Однією з таких сучасних технологій є квест-технологія (вебквести зокрема), яка допомагає учню знаходити необхідну інформацію, піддавати її аналізу, систематизувати, вирішувати поставлені задачі, розвивати пізнавальну діяльність та формувати ключову компетентність учняСокол І.М. Використання квест-технології для підготовки вчителів системі післядипломної педагогічної освіти / І.М. Сокол // Єдиний інформаційний простір: стратегії інноваційного розвитку освітньої галузі: зб.наук.пр.за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції «Єдиний інформаційний простір: стратегії інноваційного розвитку освітньої галузі» (16 жовтня 2014 р.)– Дніпропетровськ: Вид-во «Інновація», 2014. – С.94-95..
Вебквест (від — всесвітнє павутиння та — пошук, пошуки пригод).
Визначення У науково-педагогічній літературі існують різні визначення вебквестів, та квестів зокрема. Наприклад,
сайт в Інтернеті, з яким працюють учні, виконуючи те чи інше навчальне завдання (Я. Биховський, І. Новик, А. ФедоровМедиаобразование в США, Канаде и Великобритании / А. В. Федоров, А. А. Новикова, В. Л. Колесниченко, И. А. Каруна. – Таганрог : Кучма, 2007. – 256 c.). проблемне (або проєктне) завдання з елементами рольової гри, для виконання якого використовуються інформаційні ресурси Інтернету (А. Бадарацький, Я. ДьячковаДьячкова Я. О. Практичне використання веб-квесту як засобу формування у майбутніх правознавців професійно-спрямованої англомовної компетентності в говорінні / Я. О. Дьячкова // Освітологічний дискурс. – 2014. – № 3 (7). – С. 56-67., О. ПрядільніковаПрядильникова О. В. Веб-квест: способы активизации познавательной деятельности обучающихся / О. В. Прядильникова // Среднее профессиональное образование. – 2015. – № 4. – С. 27-30., А. Яковенко). орієнтована на вирішення проблеми діяльність (Н. Гончарова, К. Дяченко, Л. КрившенкоКрившенко Л. П. Педагогика : учеб. для бакалавров / Л. П. Крившенко [и др.] ; под ред. Л. П. Крившенко. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Проспект, 2013. – 488 с., Л. ПавловаПавлова Л. П. Информационно-коммуникационная технология «веб-квест» как средство развития иноязычной речевой компетенции [Электронный ресурс] / Л. П. Павлова // Информационно-технологическое обеспечение образовательного процесса современного университета : сб. докл. междунар. интернет-конф. (1–30.11.2013 г.). – Минск, 2014. – С. 293-301., С. СпірідоноваСпиридонова С. Н. Веб-квест как инновационный метод в образовании / С. Н. Спиридонова // Образование. Карьера. Общество. – 2013. – № 4-1 (40). – С. 88-89., О. ШевцоваШевцова О. Г. Веб-квест – один из наиболее эффективных способов применения Интернета для внедрения ролевых игр в обучение [Электронный ресурс] / О. Г. Шевцова // Информационные технологии в образовании : [сайт]. – Режим доступа: http://ito.edu.ru/2008/Moscow/III/2/III-2-7656.html, свободный. – Название с экрана., О. ШульгінаШульгина Е. М. Методика формирования иноязычной коммуникативной компетенции студентов посредством технологии веб-квестов: дис. … канд. пед. наук : спец. 13.00.02 : теория и методика обучения и воспитания / Е. М. Шульгина. – Томск, 2014. – 243 с.). формат уроків, орієнтований на запит, в якому більшість або вся інформація, з якою працюють учні, надходить з Інтернету (Б.ДоджDodge B. Some Thoughts About WebQuests [Electronic resource] / B. Dodge // WebQuestørg : [site]. – Access mode: http://webquest.sdsu.edu/about_webquests.html, free. – Title screen., Т.Марч) інноваційна педагогічна ігрова технологія, що передбачає виконання учнями навчальних, пошуково-пізнавальних проблемних завдань відповідно до ігрового задуму/сюжету, під час якого вони добирають та упорядковують інформацію, виконують самостійну, дослідницьку роботу, що сприяє систематизації та узагальненню вивченого матеріалу, його збагаченню та поданню у вигляді цілісної системи (І.СоколСокол І. М. Підготовка вчителів до використання квест-технології в системі післядипломної освіти : дис. канд. пед. наук : 13.00.04 / Сокол Ірина Миколаївна – Запоріжжя, 2016. – 283 с.).
Історія виникнення освітніх вебквестів У 1995 році в Сан-Дієго викладачами університету Берні Доджом та Томом Марчем була розроблена концепція вебквестів, тобто квестів з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та мережі Інтернет. Вебквест визначається ними як «формат уроків, орієнтований на запит, в якому більшість або вся інформація, з якою працюють учні, надходить з Інтернету»
В концепції Б.Доджа [Dodge, 1997] та Т.Марча [March, 1998] визначено, що квести призначені для розвитку в учнів та студентів вміння аналізувати, синтезувати та оцінювати інформацію.
Класифікації вебквестів 1. Класифікація за О. Шульгіною
домінуючий метод: наукове дослідження (його мета формулюється перед виконанням, має чітку структуру, «аутентичне завдання», передбачає обов’язковий аналіз результатів); творче завдання (структура обирається учнями самостійно, передбачає здійснення творчого завдання – створення відеоролика, вірша, пісні та ін.); компіляція (має обов’язковий сценарій, його метою є зацікавлення учнів, передбачає обговорення результатів, презентацію продукту); предметно-змістовний: предметний (присвячений єдиній проблемі, має чітку структуру, спрямований на отримання знань та умінь в однієї галузі; міжпредметний (інтегрує знання з різних галузей); характер координації: відкритий (викладач є рівноправним учасником: має свою роль, організує та координує діяльність учнів), прихований (викладач керує процесом дистанційно, може бути консультантом); характер контактів: груповий (проводиться у межах однієї групи, колективу), міжнародний (мультигруповий квест); тривалість: нетривалі (розрахований на 1-2 заняття) і тривалі квести (термін виконання – місяць і більше).
2. Класифікація за К. ЧистяковоюЧистякова К. В. Причины популярности квестов как формы досуга современных россиян / К. В. Чистякова // Человек в мире культуры. – 2013. – № 2. – С. 20-22.:
за ступенем реальності: реальні та віртуальні; за часом проведення: денні та нічні квести; за тривалістю: короткі, нетривалі і тривалі квести; за рівнем складності: елементарні (для новачків), просунуті, гіперскладні; за засобом пересування: пішохідні, автомобільні; за віком учасників: підліткові, молодіжні, універсальні.
3. Класифікація за С. НапалковимНапалков С. В. О видовом многообразии веб-квестов в образовательном процессе [Электронный ресурс] / С. В. Напалков // Электронный ежемесячный научно-практический журнал : [сайт]. – Режим доступа: http://vestnik-rzi.ru/2014/12/2740, свободный. – Название с экрана.:
ігрові квести в більшості орієнтовані на учнів 5-6 класів та сприяють ознайомленню з певною сукупністю предметних знань або окремими, розрізненими предметними фактами. Метою ігрових квестів є захоплення учня цікавою грою і разом з тим ознайомлення його з новими предметними відомостями; дослідницькі квести дозволяють здійснювати поглиблення вивчених учнями знань з предмета, вони можуть охоплювати зміст якої-небудь однієї навчальної проблеми, що носить вузький характер або, навпаки, задіяти знання з різних галузей навчального предмета; тематичні квести дозволяють вирішувати важливу задачу вдосконалення предметної підготовки школярів як завдання розвитку їх пізнавальної самостійності.
4. Класифікація за І.Сокол
За формою проведення: комп’ютерні ігри; вебквести; QR-квести (спрямовані на використання QR-кодів); медіа квести (спрямовані на пошук і аналіз медіа ресурсів); квести на природі (вулиці, парках тощо); city-квести (командні квести, що проводяться в парках, торгових центрах, метро та ін., в окремих районах міста або в місті в цілому); комбіновані. За режимом проведення: в реальному режимі, у віртуальному режимі, у комбінованому режимі. За терміном реалізації: короткострокові, розраховані на поглиблення знань та їх інтеграцію (1-3 заняття); довгострокові – поглиблення і перетворення знань (семестр або навчальний рік). За формою роботи: групові, індивідуальні. За предметним змістом: моноквест, міжпредметний. За структурою сюжетів: лінійні, нелінійні, кільцеві. За інформаційним освітнім середовищем: традиційне, віртуальне. За технічною платформою: віртуальні щоденники та журнали, сайти, форуми, Вікі-сторінки, Google-групи, соціальні мережі. За домінувальною діяльністю учнів: дослідницький, інформаційний, творчий, пошуковий, ігровий, рольовий, тематичний. За характером контактів: учні одного класу чи школи, учні одного району, учні однієї країни, учні з різних країн. За рівнем складності завдань: репродуктивні, репродуктивно-когнітивні, когнітивні, когнітивно-креативні, креативні. За типом завдань: переказ, планування та проектування, самопізнання, компіляція, творче завдання, аналітична задача, детектив, головоломка, таємнича історія, досягнення консенсусу, оцінка, журналістське розслідування, переконання, наукові дослідження.
Класифікація завдань вебквестів У ході виконання своєї дисертаційної роботи О. Волкова розробила п’ятирівневу класифікацію завдань квестівВолкова О. В. Подготовка будущего специалиста к межкультурной коммуникации с использованием технологии веб-квестов : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.08 : теория и методика профессионального образования / О. В. Волкова. – Белгород, 2010. – 217 с.:
перший рівень – репродуктивні завдання: представлення матеріалу інших авторів з певної теми з різноманітних джерел без самостійної їх обробки; складання зразків ділових листів, видів контрактів; представлення виставки національного одягу, архітектурних, культурних досягнень того чи іншого народу; другий рівень – репродуктивно-когнітивні завдання: виклад змісту вивченого матеріалу і подання на його основі в новому форматі (стаття, повідомлення, виступ перед аудиторією, віртуальна подорож); переконання, залучення на свою сторону опонентів або нейтрально налаштованих осіб; вислів з певної проблеми (глобалізація, кліматичне потепління, екологічна, економічна криза, запобігання світової термоядерної війни тощо) та прийняття рішення; об'єктивний виклад інформації (розподіл думок і фактів); третій рівень – когнітивні завдання: пошук, систематизація та аналіз інформації з певної професійної теми (збір даних міжнародно-фінансової діяльності, статистична звітність спільного підприємства); четвертий рівень – когнітивно-креативні завдання: розробка плану / проекту на основі заданих умов по певним пунктам (план-конспект, бізнес-план, укладення ділового контракту); вивчення міжкультурних особливостей країни, мову якої досліджують; пошук відповіді на питання, що представляє собою незрозуміле, незвідане, незнайоме, загадкове, таємниче; п'ятий рівень – креативні завдання: реалізація задуманого сценарію в різних жанрах (музична вистава, літературний вечір, демонстрація відеоролика, театралізована постановка) за певною темою; обґрунтування власної точки зору з певної проблеми.
Автори освітніх вебквестів Б. Додж та Т. Марч розробили класифікацію квестів за типом завдань відповідно до таксономії Блума:
переказ – демонстрація розуміння теми на основі подання матеріалів з різних джерел в новому форматі: створення презентації, плаката; планування та проектування – розробка плану або проекту на основі заданих умов; самопізнання – будь-які аспекти дослідження особистості; компіляція – трансформація формату інформації, отриманої з різних джерел: створення книги кулінарних рецептів, віртуальної виставки, капсули часу, капсули культури; творче завдання – творча робота в певному жанрі (створення п'єси, вірша, пісні, відеоролика); аналітична задача – пошук і систематизація інформації; детектив, головоломка, таємнича історія – висновки на основі суперечливих фактів; досягнення консенсусу – вироблення рішення гострої проблеми; оцінка – обґрунтування певної точки зору;