Обло́га Константино́поля — друга облога, здійснена османськими військами столиці Візантії в 1411 році. Була нетривалою, лише з європейської частини.
Передумови 1402 року в Ангорській битві з чагатайським аміром Тимуром османський султан Баязид I зазнав поразки й загинув. Держава опинилася розділеною між його синами Мустафою, Мусою, Сулейманом і Ісою, між якими почалася боротьба за трон. Візантія намагалася скористатися з цієї ситуації, згодом стала підтримувати Сулеймана, який захопив османську столицю Едірне. Натомість імператор Мануїл II 1403 року отримав місто Фессалоніку.
На початку 1411 року Муса Челебі з військом вирушив на Едірне, звідки його брат Сулейман спробував втекти. При спробі знайти притулок в Константинополі Сулейман Челебі було вбито. Муса вступив в Едірне і зайняв султанський престол. Слідом за цим османські війська захопили місто Фессалоніки. За цим ворог захопив візантійські замки на річці Стрімон. Муса почав похід на Північну Грецію, де захопив в полон візантійського дуку Іоанна Палеолога.
Перебіг подій Того ж 1411 року Муса Челебі, зібравши великі сили, наблизився до Константинополя, яке взяв в облогу. Візантійський імператор Мануїл II Палеолог звернувся по допомогу до Мехмеда Челебі, брата Муси, який підкорив більшість османських володінь в Анатолії. Візантійський флот допоміг армії Мехмеда переправитися на європейський берег, але зазнав поразки в битві біля Інчегіза, після чого відступив до Малої Азії. Разом з тим була знята облога з Константинополя. 1413 року після перемоги Мехмеда над Мусою візантійці повернули собі Фессалоніки.
Джерела Fine, John Van Antwerp, The Late Medieval Balkans, (University of Michigan Press, 1994), 499. Dimitris J. Kastritsis, The Sons of Bayezid, (Brill, 2007), xi.