Федір Михайлович Куликов (, місто Кам'янка, тепер Пензенської області, Російська Федерація — , місто Пенза, Російська Федерація) — радянський державний діяч, 1-й секретар Пензенського обласного комітету КПРС. Член ЦК КПРС у 1981—1990 роках. Депутат Верховної Ради РРФСР 10-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Народний депутат СРСР (1989—1991).
Життєпис Народився в багатодітній родині залізничника. У 1929 році батька перевели до Пензи, куди він переїхав разом із родиною.
Федір Куликов закінчив у 1940 році семирічну школу в Пензі. З вересня 1940 по лютий 1943 року — студент Пензенського механічного технікуму. Разом з іншими студентами механічного технікуму з 1941 по 1943 рік працював на Пензенському заводі імені Фрунзе.
У 1943—1946 роках — у Радянській армії, учасник німецько-радянської війни. З лютого по червень 1943 року — курсант Ульяновського піхотного училища.
З червня 1943 по лютий 1945 року — автоматник 12-ї гвардійської повітряно-десантної бригади Карельського фронту. З лютого 1945 по лютий 1946 року — помічник старшини 305-го полку внутрішніх військ НКВС в місті Бєлгороді. З лютого по травень 1946 року — командир відділення 334-го полку прикордонних військ МВС в місті Познань, Польща.
З червня 1946 по лютий 1949 року — секретар комітету ВЛКСМ Пензенського ремісничого училища № 6.
У 1949 році закінчив Пензенське ремісниче училище № 6 (Пензенський машинобудівний технікум), технік-механік.
Член ВКП(б) з 1949 року.
З лютого по липень 1949 року — завідувач сектора обліку і статистики Пензенського міського комітету ВЛКСМ.
У 1949—1951 роках — 1-й секретар Заводського районного комітету ВЛКСМ міста Пензи.
У березні — вересні 1951 року — 2-й секретар, у вересні 1951 — жовтні 1952 року — 1-й секретар Пензенського міського комітету ВЛКСМ.
З жовтня 1952 по липень 1954 року — 2-й секретар Пензенського обласного комітету ВЛКСМ. У 1954—1955 роках — 2-й секретар, завідувач відділу комсомольських організацій Пензенського обласного комітету ВЛКСМ.
У 1955—1958 роках — 1-й секретар Пензенського обласного комітету ВЛКСМ.
У 1958—1960 роках — заступник завідувача відділу партійних органів Пензенського обласного комітету КПРС.
1959 року закінчив заочно Пензенський державний педагогічний інститут імені Бєлінського, вчитель історії середньої школи.
У 1960—1962 роках — завідувач особливого сектора Пензенського обласного комітету КПРС.
У 1962—1963 роках — завідувач відділу партійних органів Пензенського обласного комітету КПРС. У 1963—1964 роках — завідувач відділу партійних органів Пензенського сільського обласного комітету КПРС.
У 1964—1973 роках — завідувач відділу організаційно-партійної роботи Пензенського обласного комітету КПРС.
У 1973 — 29 квітня 1979 року — секретар Пензенського обласного комітету КПРС.
29 квітня 1979 — 29 березня 1990 року — 1-й секретар Пензенського обласного комітету КПРС.
З березня 1990 року — персональний пенсіонер союзного значення в Пензі.
З квітня по листопад 1991 року працював в Москві членом комітету Верховної ради СРСР у справах ветеранів і інвалідів.
У 1992—1997 роках — голова Фонду соціальної підтримки населення Пензенської області. З 1997 року — голова громадської організації «Клуб людей старшого покоління «Ровесники» міста Пензи». У 1999—2006 роках — голова громадської ради у справах ветеранів при губернаторові Пензенської області. Був членом Пензенської обласної ради ветеранів (пенсіонерів) війни, праці, збройних сил та правоохоронних органів, членом ради при губернаторові Пензенської області у справах ветеранів.
Помер 4 січня 2015 року в Пензі. Похований на алеї слави Новозахідного цвинтаря мііста Пензи.
Нагороди і звання орден Леніна (25.01.1985) орден Вітчизняної війни І ст. орден Вітчизняної війни ІІ ст. три ордени Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медалі почесне звання «Почесний громадянин Пензенської області» (21.01.2000) почесний знак губернатора Пензенської області «Во славу землі Пензенської» (2007) пам'ятний знак «За заслуги в розвитку міста Пензи» (2009)
Примітки
Джерела Почетные граждане Пензенской области Куликов Федор Михайлович