Адольф Бело ( , — , Париж) — французький драматург та прозаїк, в тому числі бульварних творів еротичного характеру.
Біографія та творчість Народився у 1829 році на острові Гваделупа; коли приїхав до Франції вивчав право та став адвокатом в Нансі.
Свою літературну кар'єру Біло почав в 1855 році, коли видав збірку оповідань; два роки потому поставив на театральній сцені невелику комедію «A la campagne», яка, як і книжка, не мала успіху. Друга драматична п'єса в стилі комедії звичаїв, написана ним у співпраці з Вілльтаром «Le testament de César Girodot» у 1859 році була більш успішною.
Великий сценічний успіх мала триактна драма «Міс Мюльтон» «Есть французская, модная теперь пьеса — „Мисс Мюльтон“. Это весьма грешная женщина, мать нескольких детей. Её бывший муж женился на другой. Мисс Мюльтон хочет, чтобы дети были при ней, муж отказывает… Но дальше его бесчеловечность не заходит: „Ежегодно дети будут проводить у вас часть лета“.» А. И. Герцен, Собрание сочинений в 30 томах, изд-во «Наука», М., 1964, том 30-й: Письма 1869—1870 годов; Мальвиде Мейзенбург от 14 (2) февраля 1869 г. из Ниццы (Miss Multon, 1868, 150 вистав) з фабулою, запозиченої з англійської роману Генрі Вуда «Іст-Лін» (East Lynne, в Росії вийшов в 1864 році як «Тайна Ист-Линскаго Замка»).
Інші його драми :
«La fièvre du jour», «L'article 47» (1871), "Fromont jeune et Risler aîné» (1876, у співпраці з Альфонсом Доде).
Крім того, Бело — автор збірок оповідань і кількох великих фейлетонних романів еротичного характеру :
«Вогняна жінка» (La femme du feu, 1872), «Дівиця Жиро, моя дружина» (Mademoiselle Giraud ma femme, 33 тиражі, 66 000 екз., 1870) та ін.
Помер в 1890 році.
Примітки
Посилання