Броніс Райла ( 23 березня 1909, село Плаучішкяй, Паневезький повіт, Ковенська губернія, Російська імперія — 13 квітня 1997, Лос-Анджелес, США) — литовський журналіст, публіцист, письменник, поет, перекладач, критик.
Життєпис Навчався в середній школі в Розалімасі (1919 — 1923), закінчив гімназію в Паневежисі (1927).
У 1927 — 1932 навчався на гуманітарному відділенні Литовського університету в Каунасі (з 1930 — Університет Вітовта Великого), вивчав театрознавство, литовську, англійську мови та літератури.
У 1932 — 1934 в Каунаській консерваторії займався музикою і співом.
У 1939 в Парижі закінчив Вищий інститут міжнародних відносин.
Брав участь в молодіжній організації , в 1928 — 1930 був членом редакцій газет , .
Брав участь в соціал-демократичному товаристві .
Один із організаторів студентської демонстрації 15 лютого 1929; за причетність до її організації був заарештований.
Брав участь в діяльності третьофронтовців.
З початку 1930-х припинив брати участь у виданнях лівої орієнтації.
Виступав у пресі проти «культур-більшовизму». Вступив до націоналістичної партї таутинінків.
Після окупації Литви в червні 1940 совєцькими військами 21 червня того ж року еіґрував до Німеччини.
Став одним із засновників Фронту литовських активістів ( LAF), був головою комісії з пропаганди ФЛА.
У 1942 повернувся до Литви, жив у Шяуляї, працював у періодичній пресі.
У 1944 еміґрував до Франції, в 1948 перебрався до США.
Був представником журналу «Сантарве» (, «Згода») в США (1951 — 1958). Займався літературною творчістю.
З 1975 працював на « Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода» коментатором литовського культурного життя і політичних подій в Литві.
Нагороджений Командорським хрестом ордена Великого князя Литовського Гедіміна (1996).
Помер в Лос-Анджелесі.
У 2015 прах Райли і його дружини був перепохований на Пятрашунському цвинтаріKaune perlaidotas išeivių rašytojas Bronys Raila su žmona в Каунасі.
Літературна діяльність З 1923 співпрацювавз виданнями лівої орієнтації ( ).
У журналі Райла дебютував як поет, опублікувавши свій перший вірш у 1925.
У 1930 — 1931 — один із ідеологів і редакторів авангардистського лівого журналу «Трячас фронтас» ( , «Третій фронт»).
З 1936 — оглядач каунаського «Радіофона».
У 1937 — 1939 — кореспондент газети « Летувос айдас » ( , «Ехо Литви») в Західній Європі. Співпрацював із журналами , «Вайрас» ( , «Кермо»; в 1939 — секретар редакції).
У 1939 —- 1940 — завідувач відділом закордонної політики газети «Летувос айдас».
У 1930 випустив збірку віршів .
Переклав романи німецьких письменників Людвіга Вольфа «Сміливіше, Чарлі! (, 1930) і «Повернення» Еріха Марії Ремарка (1931).
У США видав 19 збірок есеїв, нотаток з літературної хроніки, статей на теми політики і культури, текстів своїх виступів по радіо, що відрізняються гострою полемічністю, різкою критикою прокомуністичного конформізму, послідовним руйнуванням еміґрантських догм та ілюзій.
Видання
Tamsiausia prieš aušrą. Straipsniai Lietuvių politikos, visuomenes, idėjų klausimais, 1946-1958 m. 1960. Laumių Juosta. Тисячу дев'ятсот шістьдесят шість. Dialogas su Lietuviais. 1970 Paguoda. 1974 Vaivos Rykštė: Šimtas prakalbų į Lietuvą (1975-1979). 1980. Kitokios Lietuvos ilgesys: Šimtas prakalbų į Lietuvą (1980-1982). 1983. Kryžkelės: radijo prakalbos į Lietuva (1986-1988), ketvirtas rinkinys. 1989. Kuo alsavom. 1994. Liudytojo poringės: Minčių ir išgyvenimų pėdsakais (1944-1996). 1 996.
Нагороди
Лауреат премії Вінцаса Кудірки Командорський хрест ордена Великого князя Литовського Гедіміна (9 лютого 1996).
Примітки
Посилання