Вернер Фукс (; 18 січня 1891, Інстербург — 30 червня 1976, Кіль) — німецький військово-морський діяч, адмірал крігсмаріне (1 квітня 1942). Кавалер Лицарського хреста Хреста Воєнних заслуг з мечами
Біографія 1 квітня 1909 року вступив на флот кадетом. З 1 жовтня 1911 року служив на легкому крейсері «Кольберг». Учасник Першої світової війни. З 2 березня 1915 року — вахтовий офіцер на легкому крейсері «Регенсбург». Після закінчення війни залишився на своєму посту. З 1 лютого 1920 року — 3-й офіцер Адмірал-штабу в штабі військово-морської станції «Остзее», з 2 жовтня 1922 року — в штабі командувача ВМС на Північному морі. З 4 жовтня 1923 року — 4-й офіцер Адмірал-штабу в штабі головнокомандувача ВМС. 29 вересня 1924 року призначений командиром роти 3-го батальйону берегової оборони, а 17 вересня 1926 року йому доручено керівництво Експериментальним інститутом зв'язку, одночасно був референтом торпедної інспекції Морського керівництва. Брав участь у секретних розробках торпедного озброєння. З 25 лютого 1930 року — навігаційний офіцер на лінійному кораблі «Ганновер», з 21 вересня 1931 року — 1-й офіцер Адмірал-штабу в штабі військово-морської станції «Остзее». 20 березня 1934 року призначений командиром легкого крейсера «Кельн», а 1 жовтня 1935 року очолив Відділ бойової підготовки Морського керівництва (потім — ОКМ). З 28 березня 1938 року — начальник Відділу флоту ОКМ. 1 липня 1939 року призначений начальником Конструкторського управління ОКМ. У веденні Фукса було зосереджене як керівництво розробкою нових проєктів, так і розміщення замовлень на приватних і державних верфях. Фуксу вдалося організувати різке прискорення будівництва підводних човнів і забезпечити Карла Деніца необхідною кількістю субмарин. У 1944 році ситуація з виробництвом значно ускладнилася: почастішали перебої із сировиною, а в результаті нальотів союзної авіації сильно скоротилась робота верфей. До цього часу німецька промисловість вже не могла заповнити втрати підводного флоту. 31 жовтня 1944 року переведений в резерв ОКМ. 23 травня 1945 року взятий в полон британськими військами. 21 лютого 1947 року звільнений.
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу (4 лютого 1915) 1-го класу (28 жовтня 1918) Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами (23 серпня 1916) Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) 2-го класу із застібкою «Перед ворогом» (3 вересня 1916) Почесний хрест ветерана війни з мечами (5 січня 1935) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років ; 2 жовтня 1936) — отримав 4 медалі одночасно. Орден Заслуг (Угорщина), командорський хрест (19 серпня 1938) Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу (16 липня 1940) — отримав 2 нагороди одночасно. Орден морських заслуг (Іспанія), великий хрест білого дивізіону (3 серпня 1942) Орден «За військові заслуги» (Болгарія) 1-го ступеня з військовою відзнакою (осінь 1942) Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами Німецький хрест в сріблі (30 січня 1943) Орден Священного скарбу 2-го класу (Японська імперія; 11 серпня 1943) Лицарський хрест Хреста Воєнних заслуг з мечами (30 грудня 1944)
Бібліографія
Die Erfüllung des Lebens (Autobiographie). Schnitter Verlag. Berlin. 1966. Ein Schriftwechsel über das Marine-Ehrenmal. Zusammen mit Renate Karnak. Ohne Verlag. 1964. Das Marine-Ehrenmal des Deutschen Marinebundes. Verlegt durch den Deutschen Marinebund e.V. Wilhelmshaven. Verschiedene Ausgaben 1960, 1964, 1665, 1966, 1969.
Література
Залесский К. А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — М.: Эксмо, 2005. ISBN 5-699-10354-6
Посилання
Фотографії і нагороди Фукса.