Ландмарша́л (, «крайовий / земський маршал»), або ма́ршал ландта́гу () — голова парламенту (ландтагу) у деяких німецькомовних країнах: Австрії, Пруссії, Курляндії, Померанії, Саксонії, Сілезії, Шлезвігу-Гольштейні, Тіролі. Обирався із числа депутатів парламенту і затверджувався правителем країни. Вперше згадується у Лівонії під 1338 роком і Австрії під 1358 рокомLandmarschall.// Deutsches Rechtswörterbuch. Weimar, 1987. Bd. 8, Heft 4. . У Богемії, Польщі, Литві відповідав маршалкам, у Британії — спікеру. Цю посаду не слід плутати із тевтонськими маршалами.
Лівонія У герцогстві Курляндії і Семигалії (1561—1795) ландамаршал очолював курляндський ландтаг, державні збори курляндського лицарства. Він обов'язково був шляхтичем — зареєстрованим членом лицарської корпорації, і землевласником, володарем маєткуLandmarschall // Baltischen Rechtswörterbuch.. На урочистостях і сесіях ланмаршал носив на знак своєї офіційної влади срібну палицю. Він виконував функції посередника із урядом герцогства, а також скликав за необхідності шляхетські збори. Ландмаршал відповідав за кінні поштові станції Курляндії й спільну скарбницю курляндського лицарства. Він виступав виразником усього краю і мав право подавати скарги монарху.
У Ліфляндії, Естляндії та Езелі ландмаршали мали функції, схожі з курляндськими, і були головами місцевого лицарства — ліфляндського, естляндського і езельського.
Див. також Маршалок Богемський маршалок (Оберст-ландмаршал) Спікер
Примітки
Бібліографія Obenaus, Herbert. Anfänge des Parlamentarismus in Preußen bis 1848. Düsseldorf: Droste, 1984, S. 200, S. 312f. Landmarschall.// Deutsches Rechtswörterbuch. Weimar, 1987. Bd. 8, Heft 4. Provinzialrecht der Ostseegouvernements (Baltisches Provinzialrecht). I. Behördenverfassung. St. Petersburg 1845. – II. Ständerecht. St. Petersburg 1845. – III. Privatrecht. St. Petersburg 1864.
Посилання Landmarschall // Baltischen Rechtswörterbuch.