Доміа́н Іва́нович Козачко́вський (1 листопада (13 листопада) 1896, с. Лисича, нині Полтавської області — 17 березня 1967, Львів, УРСР, СРСР) — український актор і режисер. Народний артист Української РСР (1954).
Життєпис Вперше виступив в українській професійній трупі Л. І. Леонідова і П. І. Каганця в 1914 році.
Був режисером Полтавського театрального товариства.
Після Жовтневої революції (1917) брав активну участь в організації драматичних і музичних театрів на Донбасі, в Харкові, Сумах тощо.
Працював у театрах: «Рух», ім. Франка, «Березіль», ім. Щепкіна (Суми) Театральна енциклопедія: Козачковський Доміан Іванович (Літ.: Кордіані Б., Д. I. Козачковський, Львів, 1956. Я. Д. і Б. Кор) .
З 1951 — актор Театру ім. Заньковецької (Львів).
Як режисер у Театрі ім. Заньковецької в різний час поставив вистави: «Паливода» І. Карпенка-Карого (1926), «Фуенте Овехуна» (1926), «Вій» О. Вишні за М. Гоголем (1927), «Хто сміється останнім» Кропиви (1953) та ін.
Яскравий комедійний і характерний актор. Також виступав як читець. Дебютував у кіно в 1954 році.
Помер 17 березня 1967 року. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.
Фільмографія 1954 — Назар Стодоля (Хома Кичатий) 1956 — Є такий хлопець (Самилкін) 1956 — «Кривавий світанок» (поліцмейстер) 1960 — «Кров людська — не водиця» (Січкар) 1961 — Дмитро Горицвіт (Січкар) 1962 — Здрастуй, Гнате!/Здравствуй, Гнат! (''генерал)
Нагороди орден Леніна орден «Знак Пошани» Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (6.11.1964) Народний артист Української РСР (1954)
Примітки
Література — С. 306. Посилання http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/sov/14801/works/