Урбе́ч (кум. урбеч, ср. дарг. урбеш, , , , ) — густа тягуча масляниста маса, що отримується з розтертого підсмаженого або просто висушеного насіння льону, конопель, соняшника, гарбуза, абрикосових кісточок або горіхів. У традиційній кухні народів Дагестану використовується для приготування однойменної солодкої страви (з медом і маслом), як живильний засіб для підтримки сил, при лікуванні хвороб.
Застосування
Солодка страва Для приготування солодкої страви урбеч змішують з медом і розтопленим вершковим маслом. Пропорції урбеч/масло/мед приблизно рівні, регулюються за смаком. Отриману страву їдять в рідкому вигляді як солодке (зазвичай з водою або чаєм), приправляють ним каші, або охолоджують в холодильнику і їдять, намазуючи на хліб.
Поживний та тонізуючий засіб Урбеч використовується не тільки як ласощі, але і як поживний і тонізуючий засіб. Хліб з урбечем і водою дозволяє швидко відновити сили і легко переносити великі фізичні навантаження в гірських умовах.
Приготування Смажене або просто висушене насіння конопель, льону, соняшнику або абрикосові кісточки (окремо або в суміші) перетирають до виділення олії і отримання густої рідкої маси. Вважається, розтирати насіння найкраще кам'яними млиновими колами, щоб вони не перетворилися просто в порошок, а виділили власне олію.
Етимологія Слово урба - мелене лляне насіння, урбеч на мовах народів Дагестану, є тюркським запозиченням. Найбільш імовірним джерелом послужило тюркське слово ячмінь, пор. чуваське урба, кумицьке арпа та ін .; судячи за формою слова в дагестанських мовах, воно може бути булгаризмом. У тюркських мовах є і близьке по звучанню, але етимологічно, швидше за все, неродинне слово зі значенням 'грубе борошно', пор. кумицьке урпа та ін.Джидалаев Н. С. Тюркизмы в дагестанских языках: Опыт историко-этимологического анализа. — М.: Наука, 1990. — С. 53—54. Примітки