Густаф Грюндгенс (, повне ім'я Густав Генріх Арнольд Грюндгенс, 22 грудня 1899, Дюссельдорф — 7 жовтня 1963, Маніла) — німецький актор, режисер берлінських, дюссельдорфських та гамбурзьких театрів, а також кіно. Є одним із найвизначніших німецьких акторів 20-го століття.
Відомий за роллю Мефістофеля у фільмі «Фауст» (1960), а також Шренкера у «М: місто шукає вбивцю» (1931).
Ранні роки Народився в місті Дюссельдорф, де відвідував театральну школу після закінчення Першої світової війни. Розпочинав свою кар'єру в невеликих театрах Гальберштадту, Кіля та Берліна.
Кар'єра В 1923 став працювати у камерному театрі Гамбурга, де вперше став режисером, а також співпрацював із Клаусом Манном та його сестрою, Ерікою Манн. 1926, змінивши своє прізвище, він одружився з Ерікою; через 3 роки вони розлучилися.
В 1928 році він переїхав до Берліна, щоб приєднатися до відомого драматичного театру Deutsches Theater, яким керував Макс Райнгардт. Водночас працював разом із Отто Клемперером в «Кроль-опері» кабаретистом. В 1931 році знявся у відомому фільмі «М: місто шукає вбивцю», що принесло йому популярність. 1932 року Грюндгенс став працювати в Концертхаусі, де спершу грав Мефістофеля.
1934 року став інтедантом Концертхаусу та отримав звання народного артиста. 1941 року зіграв у пропагандистському фільмі «Дядько Крюгер» та історичному «Фрідеман Бах». Після промови Геббельса в Палаці спорту Грюндгенс хотів воювати добровольцем, але його відкликав Герінг, адже актор був у списках Gottbegnadeten-Liste.
Повоєнні роки Грюндгенс був арештований НКВС та перебував в ув'язненні 9 місяців. Був звільнений за клопотанням актора Ернста Буша, комуніста, якого Грюндгенс в 1943 році врятував від страти. Під час денацифікації його свідчення допомогли звільнити інших акторів, в тому числі й Еммі Герінг разом з Файтом Гарланом. Згодом Грюндгенс повернувся до Німецького театру (нім. Deutsches Theater), став інтедантом театру Düsseldorfer Schauspielhaus. З 1955 року був режисером театру Deutsches Schauspielhaus (Гамбург). 1960 він знову зіграв Мефістофеля у фільмі «Фауст», який було створено у співпраці з Deutsches Schauspielhaus.
Особисте життя Був одружений з Ерікою Манн в 1926—1929 рр. та Маріанною Гоппе в 1936—1946 рр. Незважаючи на ці лавандові шлюби, гомосексуальна орієнтація Грюндгенса не була секретом. В той час, як інших геїв нацистська влада переслідувала, Грюндгенса було толеровано через його популярність.
Смерть 7 жовтня 1963 року, подорожуючи по світу, Грюндгенс помер у Манілі від крововиливу. Досі невідомо, було це самогубство шляхом передозування снодійного чи ні. Його останні слова, написані на конверті були такими:
Фільмографія
Режисер
Місто догори ногами (1933) Фінанси великого герцога (1934) Примхи (1937) Хибний крок (1939) Два світи (1939) Фрідман Бах (1940) Фауст (1960)
Актор
Ніколи не вір жінці (1930) Фокус-покус (1930) Ва-банк (1930) Пожежа в оперному театрі (1930) Дантон (1930) М (1931) Викрадення Мони Лізи (1931) Луїза, королева Пруссії (1931) Йорк (1931) Графиня Монте-Крісто (1932) Учасник не відповідає (1932) Флірт (1933) Любовна історія (1933) Щасливі дні в Аранхуесі (1933) Тунель (1933) Чорний мисливець Джоанна (1934) Закінчилося велике кохання (1934) Спадщина Преторії (1934) 100 днів (1935) Жанна д'Арк (1935) Пігмаліон (1935) Жінка без будь-якого значення (1936) Примхи (1937) Танці на вулкані (1938) Дядько Крюгер (1941) Фрідман Бах (1940) Склянка води (1960) Фауст (1960)
Примітки