23-тя окрема десантно-штурмова бригада — військова частина, що дислокувалася в м. Кременчук з 1986 по 2000 рік, коли була переформована в навчальний центр підрозділу СБУ «Альфа». В період з 1992 до 1998 року командиром бригади був полковник Паскар Юрій Семенович (1953—2001). Він змінив Петрова.

Історія Частина створена в Кременчуці в 1986 році як 23-тя окрема десантно-штурмова бригада (в/ч 51170) Головного командування Південно-західного напрямку ЗС СРСР. 25 вересня було видано наказ № 1 по бригаді про вступ на посаду її командира підполковника В. Петрова.

На момент створення частина включала три парашутно-десантні (піші) батальйони, десантно-штурмовий батальйон (на бронетехніці), гаубичний артилерійський та зенітно-ракетний дивізіони, інші підрозділи.

На підставі директиви МО СРСР від 06.12.1989 року бригаду вивели з підпорядкування Київському військовому округу та передали до складу Повітрянодесантних військ зі зміною найменування на 23-тю окрему повітрянодесантну бригаду. Тоді вона включала 1-й, 2-й, 3-й парашутно-десантні батальйони, гаубичний артилерійський дивізіон та інші підрозділи.

13 січня 1992 року 23-тя бригада однією з перших прийняла присягу на вірність Україні. Згідно з директивою Головного штабу ЗСУ від 12 грудня 1992 р. частину перейменували на 23-тю окрему аеромобільну бригаду, із центральним підпорядкуванням ГШ23 аеромобільна бригада в складі Аеромобільних військ України. Особовий склад брав участь у миротворчій місії в Югославії.

Згідно з директивою Міністерства оборони України від 1 липня 1995 року бригаду передали Держкомкордону України. 2 серпня того ж року частина була урочисто прийнята до Прикордонних військ.

Передану зі складу ЗС України в липні 1995 року 23-ю аеромобільну бригаду (в/ч А0223) переформували у 23-й окремий аеромобільний прикордонний загін спеціального призначення (в/ч 1478) резерву Командувача Прикордонних військ УкраїниКоротка історія 23 оаемпзсп.

Застосування аеромобільних підрозділів в охороні державного кордону стало одним з перших кроків до створення прикордонних підрозділів спецпризначення.

Особливо ефективно десантники в зелених беретах діяли на ділянках рубежу з російською федерацією, республікою білорусь та Республікою Молдовою, адже після розпаду СРСР там не було достатньої кількості прикордонних підрозділів та необхідної інфраструктури.

17 жовтня 2000 року був підписаний президентський указ № 1139 «Про військову частину № 1478 Прикордонних військ України»Про військову частину № 1478 Прикордонних військ України, згідно з яким 23-й аеромобільний прикордонний загін спецпризначення Прикордонних військ України передали до складу Служби безпеки України, де на базі частини створили навчальний центр «Альфи».

Структура Станом на 1990 рік: Управління Взвод управління начальника артилерії Комендантський взвод Військовий оркестр 1-й повітряно-десантний батальйон (піхотний) 1-ша парашутно-десантна рота (на ГАЗ-66) 1-й парашутно-десатний взвод 2-й парашутно-десатний взвод 3-й парашутно-десатний взвод мінометний взвод – 4 одиниці БМ-37 протитанкове відділення – 3 ПТРК «Фагот» 2-га парашутно-десантна рота (така сама структура і озброєння що і в 1 роті) 3-тя парашутно-десантна рота (така сама структура і озброєння що і в 1 роті) мінометна батарея (6 ПМ-38) взвод зв'язку взвод постачання протитанковий взвод (6 ПТРК «Фагот» та 3 СПГ-9) зенітно-ракетний взвод (ПЗРК «Стріла-2» або «Ігла») гранатометний взвод (6 АГС-17) 2-й повітряно-десантний батальйон (піхотний, таж сама структура та озброєння що і 1 батальйоні) 3-й повітряно-десантний батальйон (піхотний, таж сама структура та озброєння що і 1 батальйоні) 1 десантно-штурмовий батальйон (до 1989 року) Артилерійський дивізіон 3 гаубичні артилерійські батареї (у кожній по 4 Д-20А) взвод управління взвод постачання розвідувальна рота рота зв'язку рота хімічного захисту інженерно-саперна рота рота десантного забезпечення підрозділи тилового забезпечення (252 особи) рота матеріального забезпечення (автомобільна рота) медична рота ремонтна рота мінометна батарея (6 ПМ-38) батарея протитанкових керованих ракет (ПТРК "Фагот") Батарея зенітної артилерії (ЗУ-23-2, ПЗРК "Стріла-2" або "Ігла")

Станом на 1997 рік:

1-ша аеромобільно-десантна маневрена група (АДМГ) 2-га аеромобільно-десантна маневрена група (АДМГ) 3-тя аеромобільно-десантна моторизована маневрена група (АДММГ, на БТР) Артилерійський дивізіон Розвідувальна рота Інженерно-саперна рота Рота матеріального забезпечення Рота зв'язку Комендантський взвод Оркестр

Примітки

Джерела

Пацовський Р. 23 ОДШБр у Кременчуці [Електронний ресурс] // Кременчуцький військово-історичний музей. Режим доступу: https://kmhm.org.ua/23-odshbr-v-kremenchuge/ Гірчак В. Введення і використання беретів у збройних силах СРСР та України // Полігон: Військово-історичний збірник. Вип. 2. 2009. С. 53. Нарис історії Сухопутних військ Збройних Сил України (1991–2021) : Монографія / П. Ткачук, С. Попко, А. Харук та ін. Львів, 2022. C. 61.