Опасиця мінливаЗаморока А. М., Михайлюк-Заморока О. В. (2023) Пропозиції щодо уніфікації і застосування національної номенклатури найменувань скрипунових (Coleoptera: Cerambycidae) із фавни України та деяких екзотів. Частина ІІІ: підродини тонкохвісткові (Lepturinae) й коротові (Necydalinae). Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів, 39: 161—170. https://doi.org/10.36885/nzdpm.2023.39.161-170 (Brachyta interrogationis Linnaeus, 1758) — жук з родини Скрипунових.
Поширення Опасиця мінлива є бореально-альпійським видом європейсько-сибірського комплексу, який розповсюджений на півночі Євразії та гірських системах Центральної Європи.
Присутність Опасиці мінливої в Україні є дискусійним. У 1917-му році Людвік Гільд навів знахідку Опасиці мінливої (Brachyta interrogationis (Linnaeus, 1758)) з Говерли, зроблену Михайлом Рибінським у 1899-му роціHildt, L. F. (1917). Owady krajowe Kozkowate (Cerambycidae). Pamietnik Fizyographiczny, 24, 1–150.. У 1961-му році Іван Загайкевич подає знахідку цього ж виду із околиць с. Тухля у Бескидах, зроблену Е. Мазуром у 1900-му роціЗагайкевич І. К. (1961). Матеріали до вивчення жуків-вусачів (Coleoptera, Cerambycidae) України. Збірник праць Природничого музею, 9, 52–59.. Це єдині відома знахідки цього виду в Україні, достовірність яких не підтверджена сучасними відомостями Zamoroka A.M. The longhorn beetles (Coleoptera: Cerambycidae) of the Eastern Carpathian Mountains in Ukraine. Munis Entomology & Zoology, 2018, 13 (2): 655-691.. В останньому зведенні щодо фавни Скрипунових України вид вказаний зі знаком запитанняZamoroka A.M. (2022) The longhorn beetles (Coleoptera, Cerambycidae) of Ukraine: Results of two centuries of research. Biosystem diversity, 30 (1): 46-74. DOI: https://doi.org/10.15421/012206.
Екологія В Карпатському регіоні України є надзвичайно рідкісним і потребує охорони. Виявлявся у Бескидах, де прив'язаний до деяких видів молочаїв.
Морфологія
Імаго Дорослі комахи невеликого розміру — 10-15 мм. Голова витягнена. Очі випуклі, слабо виїмчасті. Передньоспинка на вершині вужча, за свою основу, на боках с тупим конічним горбиком. Надкрила ширші за передньоспинку, випуклі, з випнутими плечами. 3-й членик задніх лапок не довгастий, глибоко розчленований.
Личинка Тіло личинки товсте, слабо сплющене дорзо-вентрально. скронево-тім'яні долі з'єднані в одній точці. Епістомальних щетинок 6. Вусики короткі, 2-членикові. З кожної сторони голови по 1 основному і по 3 додаткові вічка. наявні субфосальні зубці. Гіпостом поперечний. Верхня губа поперечна. Мандибули довгі, тонкі, слабо вирізані на внутрішній стороні. Пронотум при основі гладенький, не облямований латеральними борознами. Ноги розвинені. Середньо- і задньогруди, а також мозолі на 1-7-му сегментах черевця з вентральної сторони з чіткими гранулами. 9-й терґіт черевця з шипом.
Життєвий цикл Личинка розвивається у коренях і стеблах молочаю карпатського (Euphorbia carpathica Woloszcz.) та родіоли рожевої (Rhodiola rosea L.). Розвиток личинки триває 2-3 роки.
Примітки
Література Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43 Загайкевич І. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
Посилання http://www.biolib.cz/en/taxon/id11200/ http://www.cerambyx.uochb.cz/brachint.htm http://www.faunaeur.org/full_results.php?id=115045 http://www.cerambycoidea.com/foto.asp?Id=352