Люсі Ворслі OBE (; , Редінг, Беркшир, Англія) — британська історикиня, авторка, кураторка та телеведуча. Головний куратор (), найбільш відома як ведуча серіалів телебачення BBC на історичні теми.
Ранні роки життя та освіта Ворслі народилася в місті Редінг, графство Беркшир, в родині Пітера та Інід (уродженої Кей) Ворслі. Її батько викладав геологію в університеті Редінга, а мати — консультант з питань освітньої політики та практики. Початкову освіту отримала у рідному місті, середню освіту здобула у школах Ньюбері та Ноттінгему. Вивчала стародавню та сучасну історію в Нью-коледжі Оксфордського університету, який закінчила у 1995 році зі ступенем бакалавра мистецтв.
Кар'єра
Куратор і академік Ворслі розпочала свою кар'єру влітку 1995 року як куратор історичної садиби у МілтоніSPAB News, Vol. 18., no. 2, 1997 поблизу Абінгдона. З 1996 по 2002 рік — інспектор історичних будівель в English Heritage у регіоні Східний Мідленд. Під час роботи інспектором, вона вивчала життя та написала довідник по , резиденції герцога. У 2001 році вона отримала ступінь доктора філософії в університеті Сассекса.
Протягом 2002—2003 років Люсі працює керівником проєктів та наукових досліджень музеїв Глазго, перш ніж стати головним куратором історичних королівських палаців.
У 2005 році обрана провідним науковим членом Лондонського університету; також її призначили запрошеним професором Кінгстонського університету.
Телевізійні програми У 2011 році Ворслі презентувала чотирисерійний телевізійний серіал «Якби стіни могли говорити» (), в якому досліджується історія британських будинків — від сільських котеджів до палаців.
2012 року Люсі представила трисерійний серіал «Жінки епохи Реставрації» () — про життя жінок після громадянської війни та реставрації Карла II.
Її серіал 2013 року «Дуже британське вбивство» () досліджує «хворобливу національну одержимість» вбивством через призму низки гучних випадків XIX століття.
2014 року її трисерійний серіал «Перші Георги: німецькі королі, які зробили Британію» () досліджував внесок німецьких королів Георга І та Георга II. Серіал пояснював, чому Ганноверського Георга І обрали британським монархом, і як успадкував престол його зовсім інший син Георг II, і чому без них теперішнє Сполучене Королівство могло б бути зовсім іншим. Серіал підкреслює позитивний вплив цих королів, одночасно демонструючи недоліки кожного з них.
У січні 2016 року презентувала документальний серіал з трьох частин «Царська імперія: Росія Романових з Люсі Ворслі» ().
2019 року Люсі Ворслі представила серіал «Найбільші вигадки американської історії» () в якому вона розглядає історію заснування нації і американську революцію, громадянську війну, та холодну війну.
Літературна діяльність Ворслі видала низку книг, багато путівників по будинках тощо. «Придворні: Таємна історія георгіанського суду» () (2011) та «Королева Вікторія: дочка, дружина, мати, вдова» () (2019) — її останні роботи з історії. У 2014 році BBC Books видало її книгу «Дуже британське вбивство», засновану на однойменному серіалі. У квітні 2016 року Ворслі опублікувала свій дебютний дитячий роман «Еліза Роуз» (). У 2017 році опублікувала біографію Джейн Остін під назвою «В гостях у Джейн Остін: біографія» ().
Нагороди та відзнаки У липні 2015 року стала почесним доктором літератури в університеті Сассекса. У 2018 році затверджена офіцером Ордена Британської імперії (OBE) за заслуги перед історією та спадщиною. Церемонія відбулася у Букінгемському палаці 16 листопада 2018 року.
Особисте життя Ворслі живе у Саутворку на березі Темзи в південному Лондоні зі своїм чоловіком, архітектором Марком Хайнсом, з яким одружилася у листопаді 2011 року.
Примітки
Посилання Історик BBC Люсі Ворслі досліджує власне минуле Офіційний сайт «Королівські історичні палаци» Блог Люсі Ворслі