Єврейський музей у Львові — перший музей єврейського мистецтва, історії та культури у Львові, який існував у 1934—1939 роках.
Історія створення
Ініціаторами створення були члени Кураторії з опіки над єврейськими пам'ятками при єврейській релігійній громаді Львова та Товариства друзів єврейського музею у Львові, створеного у 1931 році. Відкрився 17 травня 1934 року на другому поверсі в будинку єврейської релігійної громади на вулиця Бернштайна (нинішня вул. Шолом-Алейхема), 12, де йому було відведено п'ять залів та коридорКравцов С. Марек Райхенштайн: колекціонер і його колекція // Єврейські шлюбні контракти. Збірка ктубот Львівської національної галереї мистецтв / Віта Сусак (ред.), Львівська національна галерея мистецтв імені Б. Г. Возницького, Центр міської історії Центрально-Східної Європи.— Львів, 2015. — С. 11-28..
Музей очолив художник-живописець, знавець єврейської старовини Людвіг Лілле.
Музей був відкритим для всіх охочих з правом безкоштовного відвідування щоденно в першій половині дняСидорчук Т. Колекція ритуального срібла Єврейського музею у Львові: джерелознавчий аспект (за матеріалами Центрального державного історичного архіву м. Львова) // Музейні читання. Матеріали наукової конференції «Ювелірне мистецтво погляд крізь віки». — Київ, Музей історичних коштовностей України, 14-16 листопада 2011 р. К., 2012. — С. 175–186..
Колекція В музеї було зібрано пам'ятки єврейської історії та культури з різних місцевостей Галичини. Частина експонатів складалася з депозитів релігійної громади, зокрема родини доктора Марека Райхенштайна.
В експозиції було представлено старовинні срібні вироби культового призначення з львівських синагог, тканини XVII–XIX століть, ємності на бесанім, ханукальні лампи, зразки культової та світської кераміки, колекцію вибійчаної тканини, колекцію кетуб, виконаних на пергаменті, корони на Тору, а також фотографії пам'яток архітектури та надгробків.
У 1938 році зібрання містило 809 предметів: 196 предметів, які були у власності музею, 458 предметів, що належали Товариству друзів єврейського музею, 84 безстрокових депозитів і 71 тимчасовий депозит. Музей було закрито 1939 року після утвердження радянської влади.
Після закриття У 1940 році приміщення музею націоналізовано, колекцію разом передано Музею художнього промислу, де нею опікувався Максиміліан ГольдштейнСидорчук Т. Максиміліан Ґольдштейн: останні роки життя колекціонера і музеєзнавця (за документами Державного архіву Львівської області) // Українська орієнталістика: спеціальний випуск з юдаїки. — 2011. — С. 355—374..
Під час нацистської окупації колекція залишалась у Львові, попри наміри окупаційної влади її не було вивезено за межі міста завдяки тому, що її сховали зберігачі . Після Другої світової війни частина колекції разом із предметами, що походили зі збірки Райхенштайна, залишилась у Музеї художнього промислу. Але певні предмети передано Львівському музею історії релігії та Львівській національній галереї мистецтв імені Бориса Возницького.
У 2000-х роках виникали ініціативи з відновлення музею.
Див. також Музей історії та культури євреїв Буковини (Чернівці) Музей історії євреїв Глухівщини (Глухів) Музей історії євреїв Одеси «Мігдаль-Шорашим» Музей єврейства міста Бердичева Музей Михайла Мармера (Кривий Ріг) Список єврейських музеїв
Примітки
Посилання Байбула Л. Колекція єврейських вибійок у Львівському музеї етнографії та художнього промислу // Збірник матеріалів Наукових конференцій «Збереження єврейської історико-культурної спадщини, як частки української та світової культури: правові, історичні, мистецькі та музейні аспекти» та «Україно-єврейські взаємини: культурологічні, історичні, соціологічні аспекти», присвячена 90–й річниці проголошення ЗУНР. — Львів, 2010. — С. 17-25.