Владислава Ґости́нська (; 1858, Львів — 1934, Львів) — польський скульптор.
Біографія Народилася в 1858 році у місті Львові (нині — Україна). У 1880–1883 роках навчалась у Львівській художньо-промисловій школі (викладач Тадеуш Вишньовецький); у 1884—1886 роках — у Віденській художньо-промисловій школі (майстерня Станіслава Романа Левандовського).
З 1886 року працювала у Львові, викладала рисунок у жіночій учительській семінарії. Померла у Львові у 1934 році.
Творчість Виконувала у тонованому під бронзу гіпсі, теракоті і бронзі портретні погруддя, плакети та медальйони відомих львів'ян, зокрема: «Ф. Боберська» (1889); «С. Невядомський» (1891); «Едмунд-Кароль Лозинський» (1900). У 1889 році виконала бронзовий портретний медальйон для пам'ятника Ф. Боберської (автор Станіслав Роман Левандовський) у львівському костелі кармелітів святого Михаїла. Портретні погруддя трактувала як композиції побутового жанру: «Чернець» (1886); «Італійка» (1886); «Старець» (1887); «Пустун» (1894); «Думка» (1905, бронза); «Ворожка» (1905, бронза). Різьбила також твори на історичну тему. Скульптура «Іван Богун» (1888), інспірована романами Генрика Сенкевича.
Брала участь у львівських мистецьких виставках з 1886 року. На Загальній крайовій виставці у 1894 році експонувала книжкову шафу, оздоблену різьбленими і живописними орнаментами, що стилізували мотиви гуцульських керамічних виробів Олекси Бахметюка.
Роботи скульпторки зберігаються у Львівській галереї мистецтв та історичному музеї.
Література ; Бірюльов Ю. О.
Łozińska-Hempel Maria, Z łancucha wspomnien, Wyd. Literackie, s.223 - 227, Kraków 1986, ISBN: 8308012183