Олюторський півострів () — півострів у північно-східній Азії на території Олюторського району, Камчатський край, Росія. Вдається на 70 км у Берингове мореСловарь современных географических названий / Рус. геогр. о-во. Моск. центр; Под общ. ред. акад. В. М. Котлякова. Институт географии РАН. — Екатеринбург: У-Фактория, 2006..
Найменовано по іменуванню корінних жителів — коряків-алюторцівЛеонтьев В. В., Новикова К. А. Топонимический словарь Северо-Востока СССР / науч. ред. Г. А. Меновщиков; ДВО АН СССР. Сев.-Вост. комплекс. НИИ. Лаб. археологии, истории и этнографии. — Магадан: Магад. кн. изд-во, 1989. — С. 290. — 456 с. — 15 000 экз. — ISBN 5-7581-0044-7..
Розташований на схід від півострова Говена. Найпівденніша точка півострова — . Також є миси Німінвіткін (Ірина), Анана, Північний, Лагуна, (на захід від Олюторського мису) і Ступінчатий, Вулканічний, Тюленячий, Іела, Низький, Плоский (на схід від мису Олюторський). Річки: , Апука, Анічкланваям, , Кавача. Півострів відокремлює Берингове море і Олюторську затоку. У материковій частині великі озера: Ваймінтавин, Ватитгитзин, Лагунові.
Рельєф півострова переважно гірський із широкими й глибокими льодовиковими долинами, що закінчуються лагунами або затоками-фіордамиОлюторский полуостров // Большая российская энциклопедия: [в 35 т.] / гл. ред. Ю. С. Осипов. — М. : Большая российская энциклопедия, 2004—2017.: Кавача, Анана, Яван, Червона, Північна і бухта Експедиції. Найвища точка — гора Сіра (917 м), також варто відзначити: Многоглава (858 м), Крута (819 м), Бараняча (733 м) тощо. У південній частині півострова розташований Іррінейський хребет висотою до 917 м (гора Північна). У центральній частині знаходиться хребет Кавача. Північна частина півострова зайнята Олюторським хребтом, що прямує за межі півострова.
Глибини моря біля узбережжя досягають 2 тис. м. На східному узбережжі біля лагуни Північної розташовані острівці Бурунні.
Рослинність тундрова; місцями є зарості кедрового і вільхового сланця, верби, берези.
Примітки