Церква святого Василія Великого в Мужилові — парафія і храм греко-католицької громади Підгаєцького деканату Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в селі Мужилів Тернопільського району Тернопільської области. Пам'ятка архітектури місцевого значення.
Історія церкви Парафія є материнською до парафії церкви Покрови Пресвятої Богородиці у тому ж селі. Перша згадка про православну парафію датується 1447 роком.
У 1620 та 1621 роках татари спалили церкву, дім священника та 38 хат. На місці зруйнованого храму зберігся хрест. У 1703 році церкву відбудували вже греко-католики. Храм мав дві назви: Святого Василія Великого та Воскресіння Христового. Через це парафіяни й досі святкують два празники на рік. Згідно з шематизмом 1718 року, церква належала до УГКЦ і перебувала в її лоні до 1946 року. У 1946–1959 роках парафія і храм належали РПЦ. У 1959 році державна влада закрила храм, використовуючи його як шкільний склад. У 1992 році парафія повернулася в лоно УГКЦ, і того ж року храм було освячено.
У 1999 році парафію відвідав єпископ Михаїл Колтун. У церкві зберігаються мощі святого Василія Великого. При парафії діють братство «Святої Варвари», спільнота «Матері в молитві» та Вівтарна дружина. У власності парафії є проборство. Біля церкви розташовані фігура Матері Божої, хрест та капличка на місці, де стояв спалений у 1621 році храм.
Парохи о. Григорій (1683), о. Ярема, о. Павло, о. Іван Григорович (1718—1740), о. Стефан Корнелевич (1742—1759), о. Ілля Литвинович (1809—1864), о. Софроній Онишкевич (1906), о. Іван Барановський (1891—1940), о. Петро Барановський (1940—1944), о. Роман Гурно (1945—1958), о. Михайло Касіян (з 1992).
Примітки
Джерела