Церква святого Миколая в Носові — парафія і храм греко-католицької громади Підгаєцького деканату Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в селі Носів Тернопільського району Тернопільської области.

Оголошена пам'яткою архітектури місцевого значенняЛист Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини № 326 від 20 жовтня 2021 року..

Історія церкви Перша згадка про село датується 1395 роком. Греко-католицька парафія, заснована у XVIII столітті, існувала до 1946 року. Перша дерев'яна церква прослужила до 1835 року. Наступний, кам'яний, храм, який зберігся донині, був збудований за 5 років, починаючи з 1831 року. Його спорудили «методом народної будови» за кошти парафіян, а невелику допомогу надав пан Скрілуцький. Особливо шанують пам'ять Марії Півторак, яка, будучи вдовою, допомагала в будівництві. На її могилі односельці встановили пам'ятник.

З 1967 по 1976 рік храм був закритий державною владою. У 1990 році парафіяльна громада намагалася відновити греко-католицький обряд, але священник о. Мудла відмовився. Після його звільнення на парафії служив греко-католицький священник о. Ярослав (Василь Івасюк), і того ж року парафія повернулася в лоно УГКЦ.

За служіння о. Василя Яремка було зроблено капітальний ремонт храму, виготовлено два різьблених престоли, проскумедійник та іконостас, освячений 19 грудня 2011 року. Також було збудовано три каплички: при в'їзді в село на честь незалежності України, біля церкви, і біля джерела, де відбувається водоосвячення. При парафії діють братство «Матері Божої Неустанної Помочі» та Вівтарна дружина. На території є фігура Матері Божої і хрест на честь скасування панщини у 1848 році.

Парохи о. Кузьма Ліпський (до 1835), о. Казимир Баліцький (1835—1840), о. Мар'ян Теліховський (1841—1853), о. Омелян Кичура (помер 1910), о. Євген Теліщук, о. Остап Чатиринський (до 1920), о. Євстахій Гайдукевич (1920—1936), о. Василь Джиджора (1936—1946), о. Прокіп Максимюк (1946—1954), о. Петро Скільський (1954—1958), о. Павло Кужель о. Цалевич (1959—1960), о. Курчак (1961—1967), о. Володимир Михайлюк (1976—1984), о. Василь Сабат (1984—1988), о. Омелян Легета (1989), о. Володимир Мулла (1989—1990), о. Володимир Люшняк (1990—1994), о. Василь Яремко (з 14 грудня 1994).

Примітки

Джерела